Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Шанс для цукерні

Богдан Юрочко

Дата: 27.03.2007

Проблема збереження унікальної пам’ятки в центрі Львова, яка має всі шанси перетворитися на туристичну “родзинку”, вийшла на міждержавний рівень

Днями до заступника міського голови Василя Косіва звернулися з листом краківські фахівці з Консерваторської комісії товариства мистецтвознавців. Вони просять зберегти інтер’єр колишньої цукерні родини Залєвських на проспекті Шевченка, 10, де до останнього часу розміщувалася кондитерська крамниця “Світоч”.

“Цей об’єкт – високоякісний твір декоративно-прикладного мистецтва, який постав у Львові й досі існує як приклад високої культури цього міста, – наголошують польські митці. – Інтер’єр цукерні є важливою типовою пам’яткою загальноєвропейського стилю ар деко. Нині це дуже важливо у зв’язку з ремонтом приміщення (про що інформує напис на дверях зачиненої крамниці).

Чимало безповоротно втрачено або знищено, тому важливою та актуальною є необхідність дбайливого збереження цієї вже унікальної пам’ятки, незалежно від змін функції та способу використання об’єкта. Це пам’яткоохоронна справа, і тому маємо надію, якщо з боку Львівської міської ради буде допомога, то це сприяння стане гарантією тривання цього документа мистецької спадщини Львова”.

Нагадаємо, наприкінці минулого року з’явилася інформація, що приміщення колишньої цукерні Залєвських, більш відоме львів’янам як магазин “Світоч”, новий орендар має намір перетворити на чергову філію фаст-фуду “Пузата хата”. Зважаючи на гіркий досвід господарювання різних приватних структур в історико-культурній частині міста, науковці забили на сполох: унікальна пам’ятка у стилі ар деко може перетворитися на банальний етно-кітч. Феномен цукерні в тому, що кардинально відновлювати зовнішній вигляд не потрібно – він пристойно зберігся за майже 100 нелегких років.

Водночас орендарі спростовують інформацію про створення на місці колишньої цукерні фаст-фуду та запевняють, що історичної цінності приміщення не знищать. “Фасад та елементи декору приміщення буде збережено, – вкотре наголосив “Газеті” директор ТзОВ “Світоч” Андрій Кміть. – Наразі ще не визначили, що саме там буде, адже питання зависло, доки не узгодять проектної документації. Найімовірніше, буде кондитерська”.

Заклад Залєвських збудували на початку тридцятих років ХХ століття, і він відразу перетворився на мекку для ласунів. Цукерня увійшла не лише до історії львівських солодощів, а й до творчого доробку всесвітньо відомого фантаста, уродженця Львова Станіслава Лема.

“Зі всіх приваб Львова найдужче мене полонила цукерня Залєвського, – розповідає письменник про свої дитячі враження у книзі спогадів “Високий замок”. – Вітрини становили собою справжню сцену з металевих рам, на якій по кілька раз щороку змінювалися декорації, тлом для яких були розкішні статуї й фігури з марципанів…

Пам’ятаю стада рожевих свинок із шоколадними очками, різноманітні цукеркові овочі й фрукти, гриби, рослини, якісь скелі й урвища. Здавалося, Залєвському потрафить цілий космос скопіювати в цукрі й шоколаді. Кожного разу цей майстер над майстрами полонив мою душу з якогось нового боку, ще незнаного і неочікуваного, захоплював мене красою своїх марципанових різьб, аквофортами білого шоколаду, везувіями тортів, котрі вивергали з себе білу сметану, а в підніжжі вилискували зацукрені фрукти”.

Як стверджують науковці, враження, цінність, а особливо прибутковість легендарної цукерні можна відновити, було б лишень бажання. До цього процесу готовий долучитись і син Людвіга Залєвського Владислав, реставратор і професор Краківської академії красних мистецтв імені Яна Матейка. Він регулярно відвідує Львів і цікавиться долею цукерні.

Як розповів “Газеті” президент фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”, радник міського голови з питань збереження культурної спадщини Львова Андрій Салюк, у середу відбудеться наукова конференція у Кракові, на неї приїде і Владислав Залєвський. “Ми домовилися про зустріч, на якій обговоримо можливі наступні кроки, – розповів пан Салюк.

– Ідучи назустріч новим власникам, домагатимемося збереження інтер’єру. Тим паче, що тут є стартовий мистецький капітал, нічого не потрібно придумувати”. Пан Салюк намагатиметься зібрати якнайповнішу інформацію про декор, а також забезпечити професорові Залєвському приїзд до Львова та зустріч із новими власниками приміщення. Вислідом цього може стати надання фахових рекомендацій стосовно збереження автентичного інтер’єру.

Власники приміщення зацікавилися пропозицією про співпрацю. “Ми прихильно ставимося до такої ініціативи, – наголосив пан Кміть. – Якщо є напрацювання, документи, фотографії – нехай нададуть їх”.

Однак, за словами президента фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”, не лише польські митці та син власника цукерні перейнялися проблемою збереження пам’ятки. Публікація в “Газеті” спричинилася до діалогу міської ради та міністерства культури Польщі.

Попри те, що нові власники перебувають осторонь бурхливого переговорного процесу й ініціатив реставраторів, Андрій Салюк з оптимізмом ставиться до майбутньої долі унікального приміщення.

“Якщо приміщення не змінювати, а відновити в ньому цукерню, то воно перетвориться на культурну “родзинку” і для туристів, і для львів’ян, – наголошує він.

– Адже на відміну від інших закладів, у яких лише імітація старовини та стилю, у цукерні Залєвських не потрібно нічого змінювати”.

Джерело: “