Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Будинок, в якому жив С.П. Людкевич

Пам’ятка історії

1961-1979 рр.; 1991 р.

Розміщення:

Львівська обл., м. Львів, Галицький район, вул. Людкевича (колишн. Військова), 7.

Загальний опис:

Будинок двоповерховий, збудований у 1954-1961 рр. на кошти С.П. Людкевича.

Площа забудови – 100,8 м2, житлова площа – 92,5 м2, об’єм – 655,2 м3.

Фасад оштукатурений; фундамент, цоколь – бутобетон. Висота будинку – 8,4 м.

Дах двосхилий, залізний. На рівні 2-го поверху – балкон.

На правому крилі будинку від вулиці встановлено меморіальну таблицю з горельєфом (напівпостать) композитора. На таблиці напис: “В цьому будинку в 1961-1979 роках жив видатний український композитор Станіслав Людкевич”.

Розміри таблиці: 1,25×0,85×0,20 м.

Таблиця відлита в бронзі.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Людкевич Станіслав Пилипович (нар. 24.01.1879 р. в м. Ярослав (тепер – на теритирії Польщі), пом. – 10.09.1979 р. в м. Львів) – український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, музично-громадський діяч, народний артист СРСР (з 1969 р.), лауреат Державної премії УРСР, Герой Соціалістичної Праці.

Перший професійний композитор в Західній Україні. Сучасник І. Франка, Лесі Українки, Миколи Лисенка та багатьох інших корифеїв української культури.

Закінчив Львівський університет (1907) й надзвичайно активно приступив до вивчення музики, консультуючись у відомих викладачів Львова, Відня, Лейпціга. Глибокі музично-теоретичні дослідження увінчалися написанням дисертації “Дві проблеми розвитку звукозображальності”, за яку у 1908 р. С. Людкевичу було присвоєно у Віденському університеті вчений ступінь доктора музикознавства.

Композитор брав активну участь в організації Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові. В 1910-1915 рр. – він виступав його директором, з 1919 р. – як викладач теоретичних дисциплін та інспектор філіалів інституту, розкиданих по містах та містечках Галичини. З 1939 р. С. Людкевич – професор і завідуючий кафедрою теорії та композиції Львівської консерваторії ім. М.В. Лисенка.

У його доробку чільне місце займають монументальні вокально-симфонічні твори на тексти Т. Шевченка – кантата-симфонія “Кавказ” (1901-1913), кантата “Заповіт” (1934 р., друга редакція – 1955 р.) та І. Франка – кантата “Наймит” (1941 р.). Серед інших творів кантатного типу – “Вічний революціонер” (1898 р.), “Останній бій” (1914 р.), симфонічні поеми – “Каменярі” (1926 р., друга редакція – 1956 р.), “Веснянки” (1935 р.), “Дніпро” (1947 р.) тощо.

С. Людкевич – автор численних хорових композицій на тексти Т. Шевченка, М. Рильського, М. Шашкевича, І. Франка та ін., обробок народних пісень.

У 1961-1979 рр. композитор разом з дружиною З.К. Штундер проживав у будинку по вул. Військовій, 7 (тепер вул. Людкевича). В цей період С.П. Людкевич продовжував працювати в консерваторії завідуючим кафедрою теорії та композиції, був членом спілки композиторів України. Теоретичні праці цього періоду: “М. Лисенко в моєму житті” (1962 р.), “Революційна пісня в Західній Україні” (1967 р.); музичні твори: “Мойсей” (1962 р.), “Чакона” (1964 р.), солоспіви на слова У. Кравченко та ін.

В будинку збереглися дві меморіальні кімнати (архів композитора, рукописна спадщина, бібліотека, музичний інструмент – фортепіано). Будинок у 1983 р. успадковано дружиною композитора Штундер З.К.

У 1991 р. відповідно до додатку до рішення виконкому Львівської міської Ради № 236 від 21.07.1988 р. на будинку встановлено художньо-меморіальну таблицю з горельєфом композитора і написом за проектом скульпторів Володимира і Василя Одрехівських.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів № 450 від 28.10.1987 р.

Охоронний № : 25.

Основна бібліографія, архівні дані:

УРЕ.- Т. 6.- К., 1981.- С. 254.

Штундер З.К. Музично-фольклористична діяльність С.П. Людкевича // Українське музикознавство.- 1967.- Вид.2.

Загайкевич М.П. Станіслав Людкевич // Народна творчість та етнографія.- 1979.- № 1.- С. 50-55.

Зелінський О. Видатний композитор і громадянин // Жовтень.- 1979.- № 1.- С. 123-133.

Ілюстративні матеріали:

Будинок, в якому жив С.П. Людкевич. Генплан.

Будинок, в якому жив С.П. Людкевич. Загальний вигляд.

Художньо-меморіальна дошка на будинку, в якому жив С.П. Людкевич.