2008 р. «Дзьоб» Су-27, який хочуть збудувати у Львові, має погодити ЮНЕСКО й управління…

2008 р. «Дзьоб» Су-27, який хочуть збудувати у Львові, має погодити ЮНЕСКО й управління охорони історичного середовища

Дата: 17.11.2008

Львів від-на-віч опинився перед загрозою його історичній заповідності: чи може комплекс готелю, запроектованого на розі вул. Вірменської-Краківської у Львові, розглядатися як внесок у просторову структуру історичного центру міста? – це питання має стати відкритим для громадської дискусії вже найближчим часом. Наразі проект люксембуржців Германа і Валентино виготовлений разом із партнером – віденською фірмою ZT-GESHB, визнаний міжнародним журі за найкращий, коментують пам’яткоохоронці з числа чиновників і науковців. Одразу додамо, що готель нагадує «дзьоб» винищувача Су-27.

Проект готельного комплексу в умовах регенерації історичного кварталу на розі вул. Краківської і Вірменської у Львові передбачає використання історичної парцеляції у плануванні першого рівня будівлі готелю без втручання в підземний простір, який, як відомо, що до кінця не досліджений археологами.

«На ділянці раніше існувало 4 будинки, які в процесі історичної тяглості зазнавали неодноразових перебудов, ці будинки датуються кінцем 16- початком 18 ст., але вони не збереглися, лишився тільки археологічний шар, який містить пивниці і фундаменти, котрі досліджені лише частково. Очевидно, за законодавством, будівництво нового об’єкта мусить рахуватися із тою історичною субстанцією, яка там є, незважаючи на те, чи проголошена вона вже пам’яткою, чи ні.

Це при реалізації проекту мусить бути враховано обов’язково, – наполягає завідувач кафедри РРІАК НУ «Львівська політехніка» Микола Бевз, який був членом журі міжнародного замовного конкурсу на проект готелю, що його має намір будувати на згаданій ділянці фірма «Будінвест», віце-президентом якої є депутат Львівської міськради Михайло Мужилівський.

Окрім того, Микола Бевз зауважив, що закони України, вимагають, аби вся площа ділянки, відведеної під забудову була досліджена археологами

Тільки чотири проекти із поданих на конкурс, за словами члена конкурсного журі професора Конрада Кучі-Кучинського із Варшави, брали до розрахунку археологічні рештки колишніх споруд втраченого кварталу. «Є різні методи підтримувати пам’ять про втрачені елементи. Це завжди проблемно є, це є одвічним питанням: як додати нове до старого. Проект нової забудови історичного місця має засвідчувати повагу до культурної спадщини.

При безумовній повазі до історії й минулого слід намагатися показувати, у якому саме році постає новий будинок, який має лишати слід про сучасність. Кожен, хто погляне на цей готель, повинен зрозуміти, що він збудований у 2008-09 роках!», – вважає проф. Куча-Кучинський.

«Забудовник спершу довго відбрикувався від пропозиції зробити міжнародний конкурс, бо це 5 тис дол. кожному проектанту за роботу (переможцю конкурсу додаткової винагороди не передбачено, бо він отримує контракт), плюс оплата роботи журі, видатки на дорогу, готель, харчування тощо, – загалом дорого. Забудовники казали, що мають погоджений проект, тобто дозвіл на проектування і будівництво. Але мені той проект не подобався, я сказав, що не погоджу його і переконав інвестора в тому, що практика замовних конкурсів поширена у світі,» – розповів головний архітектор Львова Юрій Криворучко.

На пряме запитання журналіста ЗІКу, чи потрібне на реалізацію такого агресивного втручання сучасної архітектури в історичну забудову погодження від ЮНЕСКО, Юрій Криворучко відповів, що Львів має тільки поставити ЮНЕСКО до відома.

А директор Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Богдан Черкес, який є членом міжнародної архітектурно-містобудівної ради, яка виступила у ролі конкурсного журі з визначення найкращого проекту готелю на вул. Вірменській-Краківській, до цього додав: «Я є представник ЮНЕСКО. ЮНЕСКО це організація, яка не має обов’язкової юрисдикції, вона може тільки давати рекомендації культурологічного плану.

Скільки б ви маму не питали, чи вам виходити заміж, ви все одно маєте самі взяти на себе відповідальність за це рішення. Погодження не обов’язково має бути від ЮНЕСКО, у нас є Державна служба охорони культурної спадщини, і вона розглядає проект і дає висновки».

Натомість начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко, яка тільки нині вперше побачила проект, що переміг в конкурсі, запевнила: погодження на будівництво в охоронній зоні ЮНЕСКО від ЮНЕСКО потрібне однозначно!

Обов’язковим також має бути й громадське обговорення проекту, що здобув перемогу на конкурсі. «На мою персональну думку, цей проект не відповідає характеру історичної забудови центральної частини Львова. Але львів’яни просто приречені на те, щоб погоджуватися із тим, що сучасна архітектура входитиме в історичне середовище. Вони спершу й перебудовану Ратуші називали «коробкою з комином», а тепер це архітектурна пам’ятка. За сто років те, що багатьом зараз здається неприйнятним, буде також вже пам’яткою архітектури 21 століття», – сказала Лілія Онищенко.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»