Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Котляревського вул.

Вулицю Горбачевського з вул.Кольберга з’єднує вулиця Котляревського, названа так 1946 року на честь видатного українського письменника Івана Котляревського (1769-1838). З 1895-го вона називалася Набєляка на честь польського письменника, учасника повстання 1831 року Людвіга Набєляка, в часи німецької окупації – Шіллерґассе.

У будинку № 1 у 1950-х був гуртожиток Політехнічного інституту № 3, зараз тут службова територія Національного університету “Львівська політехніка”. У житловому будинку № 12 за польських часів працював магазин шоколаду “Гоплана”. У житловому будинку № 17 за СРСР містився туристичний клуб Радянського району. В житловому будинку № 20 за Польщі був магазин пральних машин Ноймана. У житловому будинку № 21 тоді ж був магазин акумуляторних систем “Тудор”. Житловий будинок № 22/24 за польських часів мав назву “Під павою”. В житловому будинку № 23 до 1939 року містилося представництво Міжнародного торговельного товариства.

В будівлі під № 30 від часів незалежності розташовувався Львівський обласний єврейський благодійний фонд “Хесед Ар’є”. У житловому будинку № 37-а за польських часів містилося консульство Бельгії. У будинку № 37-б за СРСР був опорний пункт правопорядку, зараз тут львівське комунальне підприємство “Затишне”. У житловому будинку № 67 за польських часів була чоловіча вчительська семінарія № 2 імені Собінського. Забудова вулиці: сецесійна та віллова.

Вулицю Котляревського з вул.Чупринки з’єднує вулиця Кольберґа, названа так 1992 року на честь польського етнографа та фольклориста Оскара Кольберґа (1914-1890). Із 1895-го вона мала назву Марії Магдалини на честь костелу, розташованого неподалік, із 1946-го – Чайкіної на честь радянської партизанки часів Другої світової війни. Забудова вулиці – сецесійна та віллова.

Вул.Котляревського з вул.Чупринки з’єднує вулиця Захарієвича, названа так 1992 року на честь видатного львівського архітектора Юліана Захарієвича (1833-1898). З 1901-го вона мала назву Ґроссваєра, в часи німецької окупації- Штормґассе, з 1945-го – Державіна на честь російського поета ХІХ століття. Забудова в стилі конструктивізму та сецесії.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 26 жовтня 2007 року, № 193 (263)