Вітражний плафон

Вул. М.Коперника, 5

Класичний вітраж, репрезентативний

Свинцеве обрамлення, моліроване скло. 120: 385 см

Вітражне полотно видовжене. У центрі композиції – розквітла стилізована квітка, зібрана з ніжножовтих, блакитних, ультрамаринових, краплинних скелець. Квітка розкинула видовжене листя і пуп’янки вздовж вітражного полотна, займаючи дві його третини. З трьох боків композиція оточена широкою смугою, складеною з великих квадратів, прямокутників і ромбів з безбарвного, блідо-жовтого та блакитного скла.

Примітка. Архівних матеріалів про будинок немає. Ймовірно, він був зведений у 1910-х роках під час активної перебудови та розбудови кам’яниці № 3 архітекторами Й.Сосновським і А.Захарієвичем (Державний архів Львівської області, Ф. 2, оп. 1, спр. 5428).

Література. Грималюк Р. Чарівна таїна вітражів // Дзвін. – 1994. – № 9. – С.75.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 190.

Еклектичністю композиційного вирішення вирізняється плафон будинку № 5 на вул. М.Коперника [Архівних матеріалів про будинок немає. Ймовірно, він був зведений у 1910-х роках при активній перебудові кам’яниці № 3 архітекторами Й.Сосновським і А.Захаріевичем. Див.: Державний архів Львівської області, ф. 2, оп. 1, спр. 5428, арк. 12, 29, 64, 93, 102-104, 203, 204]. Розквітла стилізована квітка, шо розкинула свої видовжені листя і пуп’янки вздовж вітражного полотна, займаючи дві його третини, оточена з трьох боків широкою смугою, складеною з великих квадратів, прямокутників і ромбів. Суха геометричність рисунка смуги цілком дисонує з вигадливо повигинаними контурами квітки та листям рослини. /Лише кольорова гама об’єднує всі складові композиції в єдиному акорді. Світло, що проникає крізь ніжно-жовті, блакитні, ультрамаринові скельця, збагачені вкрапленнями насиченого краплака, руйнує застиглість внутрішнього простору будівлі. Завдяки прозорості скла колір у вітражному плафоні є рухливим і здатен сприйматись у просторі в глибинному відображенні бліків і рефлексів. Разом зі зміною сили освітленості змінюється зоровий вимір простору, його об’єм, емоційне забарвлення. В цьому полягає основна особливість плафонів, як і творів вітражного мистецтва загалом, їх художня візуально перетворююча сила.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 134 – 136.