Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Коперника вул.

Коперника вул.

Розмір зображення: 600:800 піксел

Вулиця відома з 15 ст.

Проспект Свободи з перехрестям вулиць Вітовського, Сахарова та Нечуя-Левицького з’єднує вулиця Коперника, названа так 1871 року на честь видатного польського астронома, творця геліоцентричної теорії будови Сонячної системи Міколая Коперника (1473-1543).

Частина вулиці до перетину з вулицею Бандери від 1530-го називалася Сокільницька, від 1690 року – Широка. Частина її до перетину з вулицею Нечуя-Левицького в XVIII ст. мала назву святого Лазаря на честь однойменного костелу та шпиталю, в 1871-1934 роках – Коперника, від 1934-го по 1950-й – Томіцького на честь бригадного генерала Польського антиросійського повстання 1830 року Яна Томіцького (1786-1847), у 1950-1963 роках – Сєрова на честь російського живописця Валентина Сєрова (1865-1911).

У польський період адресу № 2 мав ювелірний магазин Лімановського, книгарня Мінчелеса та магазин електротехнічних товарів Кагане. Нині такої адреси не існує, найімовірніше, що ці крамниці містилися у частині будинку на проспекті Свободи № 1/3 з боку вулиці Коперника.

Адресу № 8 за Польщі мала редакція газети “Місячник фотографічний”, нині цієї адреси не існує.

Адресу № 15-а у 1950-х роках мало ательє з пошиття хутряних виробів, тепер цієї адреси не існує.

У будинку № 28 за польських часів розташовувався ресторан Яворського, у 1950-60-х роках тут була майстерня з ремонту взуття, майстерня артілі “Швейпром” і перший в СРСР музичний салон, який відкрили в жовтні 1962-го, тепер тут салон годинників “Прайм-Тайм”, продуктовий магазин “Абрикос” і салон краси “Стіліссімо”.

Адресу № 28-а нині має банк “Дністер”. У будинку № 30 до 1939 року була страхова компанія “Полонія” і магазин взуття “Вінда”, у 1950-х – майстерня з ремонту електроприладів і жіночих панчіх, у 1960-80-х роках – пункт прокату телевізорів, радіоприймачів і магнітофонів і магазин радіоелектротоварів, нині тут “Укрсиббанк” і центр здоров’я “Шарель”.

П’ятиповерховий житловий будинок № 33 збудовано в 1950-х роках.

Адресу № 34 у повоєнні часи мав спортивний майданчик Львівського державного університету, розташований на місці зруйнованої 1939 року авіабомбою церкви Святого Духа і корпусів греко-католицької богословської академії, на його місці в 1970-х роках збудували новий корпус АТС.

У будинку № 35 за часів СРСР містився пункт фабрики-пральні. На фасаді будинку вул. Коперника, що прилягає до будівлі Головної пошти й має адресу Дорошенка, 41, вміщено меморіальну стелу на честь ректора греко-католицької богословської академії митрополита Йосипа Сліпого (автор Ю. Савко, 1997 рік).

У сквері на розі вулиці Коперника та Стефаника 1970 року спорудили погруддя вождеві світового пролетаріату Владіміру Лєніну на честь сторіччя від дня народження, яке не простояло й кількох років – його демонтували через непрезентабельний вигляд, особливо під час дощу, коли струмені води через недогляд проектантів спотворювали кам’яне обличчя вождя.

Адресу № 38 1946 року мала залізнична школа № 18, нині цієї адреси не існує.

У будинку № 43 за Польщі містилася перукарня Перльмутера, яка існує досі, від часів СРСР тут також працює продуктовий магазин.

Адресу № 54/56 за польських часів мала автомобільна крамниця і майстерня “Мотор”, наразі в будинку № 54 міститься аптека й оптика, а в будинку № 56 магазин канцтоварів “Клондайк”.

Адресу № 68 до війни мала молочарня Берти Ясінської, нині цієї адреси не існує.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 25 липня 2008 року, № 106 (415)