Вітраж сходової клітки

Вул. І.Франка, 77

1906-1908 pp., архіт. Т.Обмінський; реконстр. 1928 р.

Класичний вітраж, репрезентативний

Свинцеве обрамлення, моліроване скло. 250: 118 см

Площина вітражного полотна поділена вертикальними тягами на три сегменти, що утворює своєрідний триптих у композиційній схемі. Основним елементом є лаврові гірлянди (центральна – більша і дві бокові – менші), зібрані зі шматків зеленого скла, з ефектом нерівномірного змішування барвників у скломасі. Місце медальйона, під яким підчеплені гірлянди, займає стилізований солярний символ – диск, описаний восьмикутником і замкнений у квадрат. Три солярних символи зібрані зі шматків жовтого, оранжевого, червоного скла. Від кожного з трьох квадратів опускаються пучки вертикальних ліній. Тло нейтральне, зібране з прямокутних видовжених модулів скла.

Література. Державний архів Львівської області, ф. 2, спр. 3130;

Грималюк Р. Чарівна таїна вітражів // Дзвін. – 1994. – № 9. – С.151.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 194.

Близький за художньою виразністю до вищезгаданих засклень вітраж сходової клітки будинку № 77 на вул. І.Франка (1906-1908 pp., арх. Тадеуш Обмінський; реконструкція 1928 р.) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп.2, спр.3130, арк.3; ф.2, оп. 3, спр.923, арк.33, 64]. Площина вітражного полотна характерно поділена вертикальними тягами на три сегменти, що спонукує появу своєрідного триптиха у композиційній схемі. Основними її елементами, як і попередньо, залишаються лаврові гірлянди. Звичне місце медальйона, під яким підчеплені гірлянди, займає стилізований солярний символ – диск, описаний восьмикутником і замкнений у квадрат. Істотність цього елемента, якого не зустрічаємо більше на жодному вітражному полотні міста, підкреслюють у цій композиції пучки вертикальних ліній, що опускаються від кожного з трьох квадратів, розташованих на трьох сегментах, і вогнисті барви – жовті, оранжеві, червоні, скупчені в центрі квадратів на дисках. Принцип незамкнутої композиції, яку зорово можна продовжити, умовно-символічне вирішення задуму в основному з допомогою лінії, знаку і кольору становлять художню особливість вітража.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 129.