2010 р. У Львові планують збудувати готель на місці цвинтаря прокажених
Дата: 24.12.2010
На розі вулиць Гнатюка-Наливайка у Львові, де планують збудувати готель з підземним паркінгом, кілька століть тому був цвинтар прокажених. Про це повідомив краєзнавець Петро Радковець, пише газета «Ратуша». Цвинтар був, власне, там – на розі вулиць, де сьогодні незабудована територія. Поруч був монастир домініканів і шпиталь при ньому, так званий лепрозорій, у якому монахи доглядали хворих на проказу, а мертвих ховали на цвинтарі.
На думку Радковця, це місце дуже погане для будівництва, адже центр і так щільно забудований. «Якщо ж будуватимуть підземний паркінг, то це ще гірше, адже можуть натрапити на пустоти, старі підземелля, лабіринти, в які не можна втручатися, аби не нашкодити наземним будівлям», – зазначив краєзнавець.
Голова Львівського обласного осередку УТОС, історик за фахом Оксана Потимко розповіла: «По ліву сторону від сучасного Оперного театру, починаючи від сучасних вулиць Тиктора і Фурманської, аж до сучасних Наливайка та Гнатюка у середньовіччі розташовувався комплекс монастирських споруд: католицький костел Святого Станіслава, монастир, шпиталь, трупарня, а позаду – цвинтар, як то було заведено у пізньому середньовіччі. Власне, кладовище було приблизно на тому місці, де нині незабудована площа.
Перша згадка про шпиталь датована 1425 роком, розібрали його у 1789 році, за часів Австрії. Лікарня складалася з двох корпусів: для прокажених і звичайних хворих. Проказа у Львові загалом не мала такого масового характеру, як у Європі. Проте випадки цієї страшної хвороби все ж траплялися. Відтак, для цих особливих хворих, власне, і збудували лепрозорій. За різними історичними джерелами, у корпусі одночасно перебували в середньому 40 прокажених».
На запитання, на якій глибині нині поховання тих померлих, історик відказала: враховуючи тодішню глибину поховань (1,2 метра) та нашарування нової землі впродовж століть, на глибині в середньому 2,5 – 3 м. Історик категорично проти будь-якого будівництва в центрі Львова, зважаючи на його архітектурну цінність.
Джерело: «Західна інформаційна корпорація»