2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Верхній замок

Державний (князівський, згодом королівський) замок належить до замків мисового типу. Розташований він на невисокому пагорбі між р.Стир та її рукавом Глушець на південно-східній околиці історичного ядра міста. Будувався з кінця XIII до XVI ст. на місці давньоруського дерев’яного укріплення, знищеного в 1261 р. за наказом монгольського хана Бурундая. Замок був одним з наймогутніших у середньовічній Волині. У плані має форму неправильного трикутника з дещо опуклими назовні сторонами, який відповідає природному рельєфу ділянки. З боку поля замок був захищений глибоким ровом, який наповнювався водами річки. До складу оборонних споруд замку входять оборонні мури та три башти – В’їзна, Стирова (Свидригайлова), Владича. Всі укріплення – муровані. Цегляні з лицьових поверхонь стіни всередині забутовані блоками вапняку та уламками цегли на вапняному розчині. Первісне споруди замку були зведені в готичному стилі. У 15 – 16 ст. укріплення модернізовані у зв’язку з поширенням застосування вогнепальної зброї. В цей час у будівлях замку з’явилися риси ренесансної архітектури. На замковому подвір’ї розташовані шляхетський будинок (кінець XVIII ст.) та будинок єпископа (початок XIX ст.).

У 1970-1980-х роках за проектом М.Говденко та О.Годованюк у Верхньому замку здійснено реставраційні роботи.

О.М.Годованюк

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 85.