Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

^Верхній замок

1968 р. По Україні

Знайомство з Волинню та її пам’ятками почнемо з Луцька. Він розташований на берегах річок Стиру і Малого Глушця; колись найдавніше поселення лучан займало тільки невеличкий трикутний мис між цими річками, там, де тепер стоїть Луцький замок.

Під’їжджаючи до Луцька дубенською дорогою, в далечині, ліворуч від шляху, можна побачити суворий і величний силует замкових башт. Ще трохи – і ми вже їдемо вулицями Луцька, на південній околиці якого розташований замок. Топографія Луцька розвивалася схемою, типовою для стародавніх міст України. В ньому теж до дитинця, найкраще укріпленого пагорба, згодом тулиться посад, який потім перетворюється в місто і оточується другою смугою ровів і валів; вони були названі Нижнім, або Окольним замком. Пізніше, коли місто ще більше розрослося, з’явився третій пояс укріплень.

Пройдемо тихими вулицями туди, де здіймаються чіткі призматичні маси башт. Чим більше наближаємось до замка, тим сильніше вражає монументальність його споруд. Невисокий – тільки 10 – 12 метрів пагорб став зручною платформою для укріплень, які ефектно виділяються над зеленими луками долини Стиру. Найбільш інтенсивно почав розвиватися Луцьк у XIII – XIV ст., коли в ньому зосередились торговельні шляхи, що вели сюди з Литви, Білорусії, Москви, Придніпров’я, Галича і країн Західної Європи. Торгівля і ремесла дістали великий стимул. Наприкінці XIII ст. Луцьк виділяється в окреме незалежне і досить сильне князівство; на чолі його стає енергійний і розумний син Данила Галицького Мстислав.

На короткий час в результаті ряду переможних походів Мстиславу Даниловичу вдалось усунути небезпеку зазіхань Литви і Луцьк зміг зажити мирно. В ті часи його називають Луцьком Великим. Мстислав Данилович, щоб утвердити свою владу і престиж, добивається утворення окремої луцької єпіскопської кафедри. Він почав велике будівництво і насамперед заходився перебудовувати старі дерев’яні укріплення. Тоді було почато спорудження надбрамної башти, що технікою мурування, матеріалами, конструкціями та наявністю готичних деталей надзвичайно близька до башти в Кам’янці, біля Берестя, яку збудував між 1272 і 1289 рр. «муж хитрий Олекса».

Очевидно, тоді ж, у кінці XIII ст., почалось будівництво кафедрального собору Іоанна Богослова. Відомо, що спорудження кафедрального храму починалось не пізніш як через рік-два після заснування кафедри. Щодо цього Луцьк не був винятком. Великі будівельні роботи тривали в ньому при наступниках Мстислава Даниловича. Можна гадати, що до 1340 року, коли на Волині запанував литовський князь Любарт, одружений з волинською княжною, Луцький замок був уже в основному споруджений.

Спочатку оборонні мури і три башти – Надбрамна, Стирова і Владича – були трьохярусні і завершувалися зубцями-мерлонами. На баштах і мурах добре видно сліди замурованих зубців, у яких були вузенькі щілиноподібні бійниці, придатні тільки для стрільби з луків. Пізніше, з появою вогнестрільної зброї в XIV ст., старі укріплення потребували модернізації відповідно до цієї зброї, що дедалі ширше застосовується як у нападі, так і при обороні. Отже, не пізніш як наприкінці XIV ст. чи в першій половині XV ст. в Луцькому замку на баштах старі зубці-мерлони були замуровані і надбудовано по одному поверху. Так само і на стінах замуровано зубці. а стіну зроблено на 3 – 4 метри вищою, з новими бійницями, придатними для обстрілу з вогнестрільної зброї. Мабуть, тоді ж почали мурувати укріплення Нижнього, або Окольного, замка, не закінчені повністю і в XVI ст. Так і лишились чотири башти з дерева і чотири кам’яні.

Головним видом будівництва в цей період стає оборонне. Ослаблені й роздроблені землі нашого народу являли собою привабливу здобич для агресивних сусідів. Водночас тривали татарські напади і міжусобні війни, що виснажували країну. Це був тяжкий час у нашій історії. Не встиг народ набратися сил після монгольського погрому, як почалась агресія з боку Литви і Польщі. В мистецтві, як і в літературі, провідними стають високі громадські ідеали служіння народові, дух аскетизму і величної моралі. Утвори тогочасного мистецтва позначені суворістю, лаконізмом художніх засобів. В оздобах книг зникають багатоколірні заставки та мініатюри. В Луцькому євангелії із Спаського монастиря біля Луцька, написаному в XIV ст. (очевидно, в першій його чверті), є тільки пуританські строгі заставки звіриного орнаменту на синьому тлі.

Тим же духом строгої величі пройняті й твори архітектури. Погляньмо на башти Луцького замка. Вони квадратні в плані, їх об’єми гранично лапідарні, прямі силуети з колись наметовими покрівлями, суворі, немов застиглі на варті воїни в сталевих кольчугах і гостроверхих шоломах. В них відчувається грізна неприступність. Три плоскі ніші з боку в’їзду на башті, оздоблені двома готичними валиками і викружками, посилюють контрастність враження, могутність й монолітність надбрамної башти. її першу бачить глядач при вході в замок, тому на ній і була зосереджена найбільша увага будівничого. Ніщо не розчленовує і не полегшує її масиву.

Але поряд з тим після татаро-монгольської навали в мистецтві з’являється гостріший інтерес до навколишньої дійсності, особливо до людини. Тому і в архітектурі спостерігаємо ті риси, яких раніше не було. Наприклад, башти, збудовані за Данила Галицького, позбавлені декору, але вже в Ка-м’янецькій башті з’являються в оздобах плоскі ніші та поребрик. Будівничі прагнуть мистецькими засобами трохи пом’якшити суворість оборонних споруд. З цією метою для зведення стін і башт Луцького замка використано цеглу з полив’яними сторчками, що надавала площинам стін кольорової гри, збільшувала мальовничість будівель.

Як Луцький замок, так і оздоби Луцького євангелія та ікона Волинської богоматері наснажені одними і тими ж ідеями, втіленими в кожній пам’ятці специфічними художніми засобами. Вони належать до однієї стилістичної школи.

Обійшовши замок навкруги, а потім помилувавшись околицями з вікон його башт і обходів на мурах, можна вийти з нього і обійти по траверзу колишнього рову, а тепер маленької вулиці навколо Нижнього замка. Від цього збереглися башта князів Чарторийських і кусок оборонної стіни, оздобленої готичним сітчастим ромбовидним орнаментом, викладеним з темно-червоної полив’яної цегли.

Під час археологічних досліджень були знайдені керамічні рельєфні кахлі з оздоб оборонних споруд. На деяких з них можна простежити солярні мотиви, а на одній знаходимо зображення вершника, що стилем і прийомами пластичного моделювання наближається до мініатюрних рельєфів на княжих печатках першої третини XIV ст. Можливо, що це Юрій Змієборець на коні, зображуваний на гербі Волинського князівства. На іншому рельєфі тих же часів бачимо «кликуна» – нічного міського сторожа, обов’язком якого було ходити вночі з алебардою по місту і кричати: «Обережно з вогнем!» У наївних формах і водночас гострому виявленні характеру відчуваються щирість і простосердість народного майстра.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 149 – 152.

Вкладені елементи

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 152.
Замок в Луцьку. 13 – 16 ст.
Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 157.
Кликун. Рельєф з Луцького замка. 13 – 14 ст.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 237

Модифіковано : 20.06.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.