2009 р. Ідея музею на місці Луцької тюрми має шанс здійснитися

Дата: 29.10.2009

Директор департаменту культури та збереження історичної спадщини Луцькради Сергій Годлевський та директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Тарас Рабан підтримують ідею створення на території колишньої Луцької тюрми (монастир бригіток, нині − монастир Архангелів УПЦ-КП) музею пам’яті розстріляних у червні 1941 року в’язнів. Про це вони заявили на робочій нараді при обговоренні ініціатив Громадської ради Волині.

Як розповів Тарас Рабан у приміщенні на першому поверсі споруди пам’ятника архітектури «Монастир бригіток» були проведені ремонтні роботи. А Сергій Годлевський додав, що є і згода Волинської єпархії УПЦ-КП: «Я говорив із владикою Михаїлом і знайшов розуміння… Там навіть планується освятити храм Мучеників землі Волинської…».

Стосовно ж ініціатив Громадської ради Волині створити єдиний меморіальний комплекс, відмітивши всі місця захоронень, директор історико-культурного заповідника Тарас Рабан зауважив, що не зовсім добре зрозумів концепцію. На його думку, віднайдені рештки бажано перезахоронювати в певному одному або кількох меморіальних місцях. «Чи це на Гнідавській гірці, або на існуючому вже меморіалі, за православним звичаєм…. А якщо по всьому Старому місті, то, може, доведеться десь будинок знести, десь дорогу перекрити…», − роздумував пан Рабан.

Зокрема, голова Громадської Ради Волині Ігор Левчук запропонував створити меморіальний комплекс Луцької тюрми, котрий би складався із кількох елементів, наприклад, місця вшанування загиблих на так званій «Гнідавській гірці», музею, присвяченого в’язням Луцької тюрми у підвалі та на першому поверсі колишньої Луцької тюрми та сучасних місць вшанування загиблих від репресій та бомбардування.

Директор департаменту культури та збереження історичної спадщини Луцькради Сергій Годлевський відразу озвучив кілька важливих запитань, наприклад, про статус цього музею, фінансування його спорудження та функціонування.

Щодо фінансування пан Левчук зазначив, що кошти можна вибити через комісію, котра при Кабміні опікується організацією відзначення 925-річчя обласного центру Волині. Також голова Громадської Ради Волині розповів, що при музеї можна було б зайнятися пошуковою, експозиційною роботою й визначити людей, які б доглядали вже існуючі пам’ятки. Він переконаний, що таким чином можна створити історико-туристично-пропагандистський об’єкт, котрий міг би говорити сам за себе.

Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Тарас Рабан зауважив, що ідея створення музею з’явилася ще із перших днів роботи у 90-тих роках у колишній Луцькій тюрмі. Тоді для музею у колишньому монастирі бригіток відвели три кімнати поруч із входом. Проте на той час, за словами пана Рабана, ані коштів, ані можливості, тому й справа не була продовжена. Він додав, що загиблі знайшли своє пошанування у численних меморіальних дошках у Старому місті. «Ідея музею потребує продовження і втілення у життя», – зауважив він.

Також під час робочої наради вирішувалося питання, що ж робити із рештками, котрі були виявлені під час ексгумаційних робіт, – перепоховати на тому ж місці за християнським звичаєм чи увіковічнити їх на «Гнідавській гірці». Остаточного рішення у цьому питанні теж не було прийнято.

Довідково: «Гнідавська гірка» – невеличкий пагорбком на узбіччі за правим берегом Стиру. Саме тут у 2008 році перепоховали кістки полонених червоноармійців, котрі потрапили до Луцька у 1941-1942 роках. Саме в ці воєнні роки у Луцьку діяв так званий шталаг № 360, тобто табір для полонених сержантського і рядового складу.

Джерело: “Історична Волинь”