Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Церква Успіння

1968 р. По Україні

Недалеко від Великих Сорочинців, угору по Пслу, в нього впадає річка Лютенька, по обох берегах якої розташоване однойменне село. В 1686 р. тут була збудована Успенська церква. Це великий дев’ятидольний п’ятибанний храм, де наслідувано об’ємно-просторову організацію хрещатої п’ятибанної дерев’яної церкви і близької за розмірами Юр’ївської церкви у Видубицькому монастирі в Києві. У них однакові відношення бічних приміщень і висоти храму – вони низькі, завдяки чому п’ять об’ємів краще виявлені. Цим схожість обмежується. У всьому ж іншому це високоталановитий оригінальний твір. Башти-бані тут кремезні, а наріжні пілястри дуже широкі, капітелі прості й слабо поділені горизонтальними поясочками. Тому рух вертикальних ліній пілястрів не такий легкий, як у Видубицькій церкві, але зате більш впевнений. Лобові грані, крім східної, мають портали і тому оформлені однаково. Невеликі напівциркульні отвори з двома ліпленими розетками по боках обведені простим наличником. Відразу ж над порталами розташовані великі вікна з кілевидними нішами над ними. Ніші прорізують архітрав аж до карниза. На скошених гранях – тільки по одному вікну, але вони так само обведені наличниками. Над ними немає нішок, є лише трикутні фронтончики, які врізуються до половини в карниз. Лобова грань вівтаря відрізняється від інших тільки тим, що замість порталів має дві ніші- – квадратну внизу, а вгорі – -хрещату, яка формою нагадує абрис плану церкви. В неї немає горизонтальних членувань, дрібних деталей, ліпних оздоб і керамічних вставок, через те її масив статечніший, рух мас повільніший, а весь вигляд – монументальніший. Лінії широких пілястрів неквапливо піднімаються вгору і, прорізавши в крепівках карнизи, по м’яких лініях покрівлі так само повільно піднімаються в окресленні високих двохярусних бань.

В інтер’єрі простір більш зібраний, ніж у сорочинській церкві, тому рух ліній гранчастих бань більш строгий і урочистий. Центричність композиції добре виявлена тим, що бічні бані відкриваються в центральну надзвичайно високими арками, а також тим, що середня кругла баня поставлена на підпружних арках і парусах, тоді як бічні – на парусах у прямокутній частині й на зрізаних зімкнутих склепіннях – у гранчастій.

Своєрідності висотного розкриття внутрішнього простору майстер досяг не тільки тим, що зробив опорні стовпи дуже високими, а й тим, що циліндричну частину бані, підвіконня та основу сферичного склепіння фіксував лініями карнизів. Вони ніби відлічують масштаб окремих складових частин, ілюзійно збільшують висоту бані, завдяки чому біла освітлена баня видається на диво легкою, просторою і піднятою на недосяжну височінь.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 439 – 440.

Вкладені елементи

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 432.
Успенська церква в Лютенці. 1686 р.
Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 433.
Баня Успенської церкви в Лютенці

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 164

Модифіковано : 12.03.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.