Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Інна Дорофієяко, Григорій Логвин

Трапезна з церквою Преображення (Спаса), кін. 17 – поч. 18 ст.

(архіт., мист.).

На схилі у північній частині монастиря. Через перепад рельєфу з боку подвір’я має один поверх, із зовнішнього боку – два. Збудована одночасно з Георгіївським собором в 1696 – 1701 рр. коштом М. Миклашевського, полковника стародубського.

Будівля цегляна, тинькована, зі склепінчастим напівциркульним перекриттям у двох ярусах, вальмовим дахом і грушоподібною банею на восьмигранному підбаннику. Складається з великої прямокутної зали та прилеглої до неї зі сходу однонавної церкви Преображення (Спаса) з гранчастою апсидою, до якої з півночі прибудовано прямокутне службове приміщення. Фасади розчленовано широкими пілястрами зі спрощеними капітелями тосканського ордера. Поміж пілястр містяться аркові спарені вікна, облямовані «вухатими» лиштвами та увінчані трикутними сандриками. Над ними антаблемент з нешироким архітравом і фризом, прикрашеними витонченим ліпним рослинним орнаментом. Цей же мотив застосовано у ліпному декорі порталу разом з геометричною порізкою, характерною для деталей дерев’яних споруд. Портал фланкований двома напівколонками, над якими проходить спрощений карниз. Над порталом – фігурний картуш з гербом титаря Георгіївського собору і трапезної – полковника М. Миклашевського. На гербі зображено лук та дві схрещені стріли з великими літерами: М – М; Е – Ц; П – В; В – З; П – С, тобто: «Михаил Миклашевский; Его царского пресветлого величества, войск Запорожских, полковник Стародубовский». В 1706 р. М. Миклашевський загинув у бою зі шведами, був похований у Видубицькому монастирі (могила не збереглася).

Живописний декор інтер’єра зазнав великих змін. Дослідженнями, проведеними під час реставрації 1970 – 74 рр., встановлено, що первісно центральний об’єм трапезної мав темперно-клейовий розпис, вірогідно 17 ст., який зберігся у вигляді широкої (до 45 см) розгранки холодного червоного кольору та білого тла. Ці фрагменти оформлено у вигляді зондажів на північно-східному боці склепіння. Поверх цього розпису виявлено 4 шари набілів. Вірогідно після пожежі 1760 р. трапезна була розписана у техніці олійного живопису, фрагменти якого збереглися і частково розкриті на площі близько 40 кв. м.

Є цікавим зразком українського бароко.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 248.