Потири, 1743 р.

Потири майстра NH (Державний історичний музей УРСР у Києві, № 425, 638, 641, 1544) з написом на кожному: «Сей келехъ сооруженъ до свято Видубицкого монастыря коштомъ ієромонаха Іоакима Двигубского. Року 1743 месяца феуруарія 20 дня»;

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 170.

Надзвичайно цінну спадщину залишив по собі інший анонімний майстер, який позначав свої вироби монограмкою з двох літер NН. З таврами цього майстра виявлено в різних музеях України й Росії понад 50 виробів, датованих, в основному, 30 – 50-ми роками XVIII ст. Колекція дуже розмаїта, але майже половина речей – це келихи (22 штуки). Творчі пошуки дали змогу майстрові створити оригінальний тип келиха. На відміну від Равича, анонімний майстер не захоплюється акантом, на його виробах переважають мотиви місцевої флори – груші, яблука, виноград та стилізовані квіти.

Келихи мають дуже цікаві форми, гармонійні пропорції, приємне оздоблення. Характерно, що майже всі чаші цих келихів циліндричної форми з ажурною сіткою, яку утворює плетений сухуватий рослинний орнамент. На сітці часто укріплюються медальйони з сюжетними композиціями і вплітаються в орнамент горельєфні голівки ангелів. Під дном чаші – боровки. На стержні одне яблуко грушовидної форми з різьбленим рослинним орнаментом та голівками ангелів. Седес конічний, шестигранний (зрідка круглий), на заокруглених лопатях накладні або карбовані медальйони. Грані прикрашуються плетінкою з стрічки. Нижня випукла частина, що відділяється від лопатів східчастим золотим пояском, орнаментована гронами плодів і голівками ангелів з розчепіреними крильцями (КДІМ, № 641, 353) (с. 119 – 120).

Срібний келих, карбований. Майстер NН. Перша половина XVIII ст. Державний історичний музей УРСР у Києві, № 641

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 115.