Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Списки пам’яток мистецтва

Уклали Сергій Кот і Юрій Коренюк

Списки пам’яток мистецтва доби Київської Русі, що походять із знесеного в 1934-1936 роках Михайлівського Золотоверхого собору в Києві з визначенням місцезнаходження

Уживані скорочення:

ДЕ – Державний Ермітаж у Санкт-Петербурзі.

ДРМ – Державний Російський музей у Санкт-Петербурзі.

ДТГ – Державна Третьяковська галерея в Москві.

ДУМ – Державний Український музей у Києві (сучасний Національний художній музей України).

CM – Софійський музей у Києві (сучасний Національний заповідник „Софія Київська”).

Список мозаїк за описами С.Крижанівського (1856) і М.Закревського (1868)

1. Євхаристія з навколишніми орнаментальними фризами.

У 1935 році надійшла до СМ у вигляді окремих ділянок (документи передачі не відомі). До 1938 року ділянки монтувалися на новій стіні. Тепер зберігається там-таки.

2. Апостол Фадей.

У 1937 році документально зафіксована в київському Музейному містечку. Тоді ж передана до ДУМ (документи передачі не відомі). 1938 року передана за актом до CM. У 1953 році взята на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

3. Постать невідомого апостола, другого за Фадеєм на південній стіні віми.

Після 1934 року побита на окремі фрагменти. З них:

- один фрагмент (ноги) в 1953 році взятий на облік у CM (документи передачі й час надходження не відомі). Тепер зберігається там-таки;

- другий фрагмент (плече) у 1980-ті роки виявлено в археологічному фонді СМ без інвентарної документації (час надходження не відомий).

Кількість решти фрагментів постаті цього апостола й сучасне місцезнаходження їх невідомі.

4. Фрагмент постаті невідомого апостола, третього за Фадеєм на південній стіні віми.

У 1953 році взятий на облік у CM (документи передачі й час надходження не відомі). Тепер зберігається там-таки.

5. Фрагмент постаті невідомого апостола, четвертого за Фадеєм на південній стіні віми.

У 1953 році взятий на облік у CM (документи передачі й час надходження не відомі). Тепер зберігається там-таки.

6. Фрагмент постаті невідомого апостола, першого із заходу на північній стіні віми.

У 1936 році з Київського музею російського мистецтва надійшов до ДТГ (документи передачі не відомі). Тепер зберігається в ДТГ.

7. Фрагмент постаті невідомого апостола на північній стіні віми без точно визначеного місцезнаходження на ній.

У 1953 році взятий на облік у CM (документи передачі й час надходження не відомі). Тепер зберігається там-таки.

8. Фрагмент постаті невідомого апостола, першого зі сходу на північній стіні віми.

Згадується в щоденнику В.Фролова (1934). Після 1934 року в документах не фігурує. Сучасне місцезнаходження не відоме.

9. Фрагмент постаті невідомого апостола на північній стіні віми без точно визначеного місцезнаходження на ній.

Після 1934 року в документах не фігурує. Сучасне місцезнаходження не відоме.

10. Орнаментальний фриз на південній стіні віми.

Після 1934 року поділений на три фрагменти. У 1937 році один з них (який саме точно не відомо) документально зафіксований у київському Музейному містечку. З трьох фрагментів:

- один узятий на облік у 1953 році в CM (документи передачі й час надходження не відомі). Тепер зберігається там-таки;

- другий у 1938 році документально зафіксований у CM. Тоді ж з СМ за актом тимчасово переданий на виставку до ДТГ. Назад не повернувся. У 1952 році з ДТГ переданий у ДЕ. У 1974 році переданий назад до ДТГ. Тепер зберігається в ДТГ;

- третій (за недокументованими даними) до кінця 1950-х років зберігався в Новгородському музеї (Росія), з 1960 року зафіксований у ДРМ. Тепер зберігається в ДРМ.

11. Орнаментальний фриз на північній стіні віми.

Після 1934 року поділений на кілька фрагментів (точна кількість не відома). З них:

- один фрагмент узятий на облік у 1953 році в CM (документи передачі й час надходження не відомі). Тепер зберігається там-таки;

- сучасне місцезнаходження решти фрагментів не відоме.

12. Св.Дмитрій (Солунський).

У 1937 році документально зафіксований у ДУМ (документи передачі не відомі). У 1938 році з ДУМ за актом тимчасово переданий на виставку до ДТГ. Назад не повернувся. Тепер зберігається в ДТГ.

13. Св. Стефан.

У 1937 році документально зафіксований у ДУМ (документи передачі відсутні, зафіксований на світлині експозиції музею). У 1938 році переданий за актом до СМ. У 1953 році взятий на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

Фрески за списком А.Прахова (1888)

1. Севастійський мученик у медальйоні.

Вперше документально зафіксована у 1946 році, коли була передана за актом з ДТГ до ДРМ в обмін на дві ікони XIV століття (час вивезення з Києва та надходження до ДТГ – імовірно 1936 рік, документи передачі не відомі). Тепер зберігається в ДРМ.

2. Севастійський мученик у медальйоні.

Сучасне місцезнаходження не відоме (один медальйон із зображенням святого документально зафіксований у 1940 році в CM. Після війни в документах не фігурує).

3. Архангел Гавриїл з Благовіщення.

У 1938 році документально зафіксована у ДУМ. Тоді ж за актом передана до СМ. У 1943 року вивезена до Німеччини. У 1947 році повернена в Україну.

У 1949 році передана до CM. У 1953 році взята на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

4. Діва Марія з Благовіщення.

У 1938 році документально зафіксована в ДУМ. Тоді ж за актом передана до СМ. У 1943 році вивезена до Німеччини. У 1947 році повернена в Україну. У 1949 році передана до CM. У 1953 році взята на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

5. Св.Захарія.

У 1938 році документально зафіксована в СМ. У 1943 році вивезена до Німеччини. У 1947 році повернена в Україну. У 1949 році передана до CM. У 1953 році взята на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

6. Св.Самуїл.

Після 1934 року поділена на дві частини – верхню і нижню. З них:

- верхня в 1938 році документально зафіксована в ДУМ (документи передачі не відомі, зафіксована на світлині експозиції музею). Тоді ж за актом тимчасово передана на виставку до ДТГ. Назад не повернулася. У 1946 році з ДТГ передана за актом до ДРМ в обмін на дві ікони XIV століття. Тепер зберігається в ДРМ;

- нижня вперше документально зафіксована в 1941 році в СМ. У 1943 році вивезена до Німеччини. У 1947 році повернена в Україну. У 1949 році передана до СМ. У 1953 році взята на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

7. Святитель (Миколай).

З 1936 року зберігається в ДТГ (документи передачі не відомі, за даними Каталогу ДТГ 1995 року надійшла з Київського музею російського мистецтва). У 1952 році передана до ДЕ. У 1974 році передана назад до ДТГ. Тепер зберігається в ДТГ.

8. Невідомий святитель.

Після 1934 року в документах не фігурує. Сучасне місцезнаходження не відоме.

9. Стовпник.

У 1941 році з Київського музею російського мистецтва передана за актом до CM. Після війни в документах не фігурує. Сучасне місцезнаходження не відоме.

10. Фрагменти двох постатей святителів у дияконнику.

Після 1934 року в документах не фігурують. Сучасне місцезнаходження не відоме.

11. Зображення хрестів (2 одиниці).

Одне зображення хреста вперше документально зафіксоване в 1943 році списком Розенберга в київському Інституті прадавньої й давньої історії. Тоді ж вивезене до Німеччини. У 1947 році повернене в Україну. У 1949 році передане до CM. У 1953 році взяте на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

12. Зразки (фрагменти) орнаментів (28 одиниць).

Один фресковий орнаментальний фрагмент уперше документально зафіксований у 1938 році в ДУМ (документи передачі не відомі). Тоді ж за актом тимчасово переданий на виставку до ДТГ. Назад не повернувся. У 1946 році ДТГ переданий за актом до ДРМ в обмін на дві ікони XIV століття. Тепер зберігається в ДРМ.

У 1940 році в CM документально зафіксовано 8 фрескових орнаментальних фрагментів. У 1941 році там-таки документально зафіксовано 15 фрескових орнаментальних фрагментів.

У 1943 році за списком Розенберга до Німеччини з Архітектурного музею (назва CM часів німецької окупації) вивезено 15 фрескових орнаментальних фрагментів і додатково до них за іншим списком київського Інституту прадавньої та давньої історії вивезено 3 фрескові орнаментальні фрагменти. Загальна кількість вивезених у 1943 році до Німеччини фрескових орнаментальних фрагментів за двома списками становить 18 одиниць.

У 1947 році разом з іншими реституйованими музейними експонатами з українських музеїв певна кількість фресок з Михайлівського Золотоверхого собору передана до Ленінграда (тепер Санкт-Петербург) (кількість і назви фресок точно не відомі). Очевидно, усі вони або деяка частина їх передані до музею в Новгороді (Росія) (документи й точний час передачі не відомі). У 1953 році 11 одиниць фрагментів фрескових орнаментів з Новгородського музею передані до ДЕ, де зберігаються й тепер.

У Новгородському музеї нині за офіційними даними є 2 одиниці фрагментів фрескових орнаментів з Михайлівського Золотоверхого собору (за недокументованими даними в цьому самому музеї тепер зберігається загалом 5 одиниць таких фрагментів).

Один фрагмент фрескового орнаменту в 1947 році з Німеччини повернений в Україну. У 1949 році його передано до CM. У 1950 – 1951 роках у CM документально зафіксовано два фрескові орнаментальні фрагменти (один повернений у 1949 році, а другий, очевидно, лишився на місці). У 1953 році обидва фрагменти взяті на облік у CM, де вони зберігаються й тепер.

Отже, загальна кількість орнаментальних фрескових фрагментів, зафіксована в довоєнних і повоєнних документах, становить 19 одиниць. З них дотепер у музеях України й Росії зберігається, за документованими даними, 16 одиниць (за недокументованими даними – 19 одиниць). З орнаментальних зразків, що фігурують у списку А.Прахова (28 одиниць), після 1934 року 9 одиниць у документах не згадуються.

Фрескові зображення, виявлені в 1934 році перед знищенням Михайлівського Золотоверхого собору

1. Фрагмент постаті невідомого святого.

Після 1934 року вперше зафіксований у ДУМ (світлина експозиції музею, документи й час надходження не відомі). Потім, певно, переданий до CM (документально не встановлено). У 1943 році вивезений до Німеччини. Внаслідок приблизного визначення розмірів і умовних назв цей фрагмент у списку Розенберга точно не визначається, але він документально зафіксований серед михайлівських фресок, повернених у 1947 році в Україну. У 1949 році переданий до CM (в акті передачі неправильно названий жіночою постаттю). У 1953 році взятий на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

2. Постать невідомого мученика.

У документах 1941 року за розмірами можна орієнтовно визначити наявність цього зображення в СМ. До Німеччини, очевидно, не вивозилося. Вперше точно зафіксована в 1950 -1951 роках у реставраційній документації СМ. У 1953 році взяте на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

3. Фрагмент постаті невідомого мученика.

Вперше зафіксований у 1950-1951 роках у реставраційній документації CM. У 1953 році взятий на облік у CM. Тепер зберігається там-таки.

Різьблені шиферні плити

1. Плита із зображенням св.Юрія (Георгія) та св.Федора Стратилата.

У 1937-1938 роках зафіксована в ДУМ (світлина експозиції музею, документи й час надходження точно не відомі). У 1938 році передана за актом до CM. Тепер зберігається там-таки.

2. Плита із зображенням Св.Дмитрія та невідомого св.воїна.

У 1938 році документально зафіксована в ДУМ. Тоді ж за актом тимчасово передана на виставку до ДТГ. Назад не повернена. Тепер зберігається в ДТГ.

У цей список михайлівських мозаїк і фресок не ввійшли деякі фрескові зображення, що перелічуються в актах прийому та інвентарних списках Софійського музею за 1934 – 1941 роки (тепер ці документи зберігаються в Національному заповіднику „Софія Київська” і Національному музеї історії України). Деякі фрески з цих документів не фігурують у списку А.Прахова (1888) і до нашого часу не збереглися (можливо, їх місцезнаходження нині просто не відоме). Оскільки матеріали поки що належно не опрацьовані, автори, намагаючись не робити необгрунтованих висновків, тут їх не публікують.