Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Михайлівський Золотоверхий собор був шестистовпним хрестовокупольним храмом. Композиція його статична.В основі її лежав паралелепіпед, що завершувався одним трохи зсунутим на схід куполом. Архітектурний образ цієї споруди дещо простіший і більш строгий від Успенського собору Печерського монастиря. Склепіння архітектурного хреста Михайлівського Золотоверхого собору не піднімалося над об’ємом будівлі, як це було в Успенському соборі.

Вежі в соборі вже не було. У північній частині нартекса містилися гвинтові сходи на хори [дослідження І. В. Моргилевського], що відкривалися аркадами всередину храму. За типом, формами і декоративним оздобленням Михайлівський Золотоверхий собор був дуже схожий на Успенський собор Печерського монастиря і являв собою дещо зменшену і трохи спрощену копію останнього. Проте саме його більш статична композиція стане характерною для споруд XII століття.

Всередині собор був оздоблений мозаїками і фресками, система яких повторювала розписи Успенського собору Печерського монастиря. Проте і в архітектурі, і в розписі Золотоверхого собору підкреслено вертикальні композиції – постаті «святих» витягнуто; з’являються і нові яруси композицій. Загальному колоритові інтер’єру собору були властиві яскраві барви. Самі композиції мозаїк і фресок динамічніші, ніж у розписах та мозаїках київського Софійського собору. Руські написи на багатьох мозаїках і фресках, як і стильові особливості мозаїк, дають підстави гадати, що у виконанні їх брали участь руські майстри.

Поруч з Михайлівським Золотоверхим собором, як і в Успенському соборі Печерського монастиря (тільки не з півночі, а з півдня), стояла невелика хрещальня. Можливо, будували й оздоблювали Михайлівський Золотоверхий собор печорські майстри. У всякому разі, належність цієї споруди до печерської будівельної школи – безперечна До наших днів собор не зберігся.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 176 – 178.