Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Дмитро Горбачев, Михайло Кальницький

Будинок 1895 р., в якому проживав Богомазов О. К.

(іст.).

Вул. Смирнова-Ласточкіна, 18.

На червоній лінії забудови вулиці. Зведений як житловий будинок на замовлення Д. Дмитрієва – священика Воскресенської парафії на Подолі. Цегляний, односекційний, первісно двоповерховий, на цокольному поверсі. В 1950 – 51 рр. надбудований до чотирьох поверхів. Стримана архітектура симетричного головного фасаду сформована рівними лопатками у міжвіконних простінках та міжповерховими тягами. Центральний вхід з головного фасаду оригінально оформлений у вигляді одноповерхового цегляного тамбура з арковим порталом.

У 1917 – 30 рр. у квартирі № 5 на другому поверсі будинку проживав з родиною Богомазов Олександр Костянтинович (1880 – 1930) – живописець, графік, теоретик мистецтва. В 1917 р. деякий час працював учителем малювання в Золотоноші. 1918 р. разом з М. Бойчуком, В. Кричевським, Г. Нарбутом виконав офіційне замовлення на виготовлення проекту грошових асигнацій у Комітеті по заготівлі державних паперів; викладав у школі друкарських справ; оформив інтер’єр Київського літературно-артистичного клубу «ХЛАМ» (художники, літератори, артисти, музики), брав участь у Першому з’їзді діячів українського пластичного мистецтва, на якому виступив з доповіддю «Основне завдання розвитку мистецтва живопису на Україні». В 1919 р. разом з іншими лівими художниками був залучений до роботи у Всеукраїнському відділі мистецтв Наркомосу, керував оформленням революційних свят у Києві. В 1920 р. деякий час проживав у Боярці. В 1920 – 21 рр. працював в агітпоїзді 12-ї Червоної армії. З 1922 р. – професор Київського художнього інституту, керівник майстерні станкового малярства. З 1925 р. – член АРМУ. Проголосив своїм творчим методом «спектралізм» – варіант ченка у галузі кінематографії. Автор кубофутуризму. У цей період написав ряд київських пейзажів, серію картин «Пилярі» (у т.ч. «Пилярі», 1927, «Праця пилярів», 1929), «Портрет дочки» (1928); створив ліногравюру «Карл Маркс» (1926) та ін. Автор теоретичного дослідження. «Живопис та елементи» (1914, 1928), в якому проаналізував авангардне мистецтво, логіку і психологію художнього мислення.

ДАК, ф. Р-6, оп. 2, спр. 2548; ф. 163, оп. 41, спр. 4828;

Богомазов О. Живопис та елементи. – К., 1996;

Горбачев Д. Импрессионизм вечного, или как материя превращается в энергию // Новый круг. – 1992. – № 1;

Його ж. Не для грошей народжений, або логіка краси: Олександр Богомазов (1880 – 1930) // Хроніка-2000. – 1992. – № 1;

Його ж. Пророчий рукопис // Наука і культура. – К., 1989. – Вип. 23;

Димшиць Е., Колесников М. Олександр Богомазов: Каталог творів. – К., 1991.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 205.