Надгробок Д.І.Турбіна
Лариса Добрийвечір
Розмір зображення: 800:600 піксел
7 листопада 2008 р. Фото М.І.Жарких.
423.1.29. Могила Турбіна Д. І. (іст.).
Праворуч від головного входу, сімнадцята у ряді.
Турбін Дмитро Іванович (29.10.1903, м. Суми – 23.01.1944) – Герой Радянського Союзу (1940), генерал-лейтенант артилерії. В Червоній армії з 1922.
Закінчив Харківську артшколу командного складу (1923) і Військово-технічну академію (1927).
Учасник радянсько-фінляндської війни 1939–40, в лютому 1940 як начальник артилерії 15-го стрілецького корпусу 13-ї армії відзначився організацією артилерійських ударів по Салменкайтському укріпрайону. З червня 1941 брав участь в оборонних боях на південно-західному напрямку, у Сталінградській та Курській битвах. Як заступник командувача 1-го Українського фронту з артилерії брав активну участь у підготовці та проведенні Київської наступальної операції 1943. Загинув у бою. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Суворова 2-го ступеня, Богдана Хмельницького 2-го ступеня.
Був похований в Лук’янівському сквері на розі вулиць Герцена і Мельникова, 1957 прах перенесено до Парку Вічної Слави.
Література:
Національний музей історії Великої Вітчизняної війни, спр. 411; Герои Советского Союза. – М., 1988. – Т. 2; Гринченко И. Т., Головин Н. Н. Подвиг. – Х., 1975; Подвиги во имя Отчизны // Очерки о героях Советского Союза – харьковчанах. – Х., 1974.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 890.