Надгробок М.О.Громагіна

Лариса Добрийвечір

Розмір зображення: 800:600 піксел

7 листопада 2008 р. Фото М.І.Жарких.

423.1.5. Могила Громагіна М. О. (іст.).

Ліворуч від головного входу, дванадцята у ряді.

Громагін Михайло Олександрович (22.08.1902, с. Редріно, Ярославська губ. – 3.03.1945, м. Хелм, Республіка Польща) – гвардії генерал-майор танкових військ. В Червоній армії з 1920, учасник громадянської війни. Закінчив курси бронетанкових військ у Ленінграді (1933). У 1930-і рр. служив під командуванням В. Блюхера на Далекому Сході, керував переходом чотирьох танків через хребет Сіхоте-Алінь до океану за маршрутом К. Арсеньєва (1937). Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941. Воював на Західному фронті, обороняв Москву, Сталінград, бився під Ленінградом.

З жовтня 1943 до липня 1944 – заступник командира 3-го гвардійського Котельниковського танкового корпусу; згодом командир 22-го танкового корпусу. Брав участь у визволенні Румунії.

З жовтня 1944 – заступник командувача бронетанкових та механізованих військ Війська Польського. Загинув в автокатастрофі. Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня, Червоної Зірки.

Спочатку похований на Байковому цвинтарі, потім прах перенесено до Аскольдової могили, 1957 – до Парку Вічної Слави.

Література:

Музей Печерського району. Особова спр. Громагіна М. О.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 886 – 887.