Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Музей Т.Г.Шевченка (№ 12)

2007 р. На Вінниччині на горищі знайшли невідому картину

Дата: 04.08.2007

Сільський учитель з Вінниччини, який наразі не хоче щоб про нього знали і не зустрічається з пресою, перебираючи на горищі старого будинку, який йому передали в спадок, знайшов стару картину. Здавалося б, нічого особливого – звичайний міський краєвид, якби тільки не підпис у нижньому лівому куті – «Шевченко Т.»… Цю картину довгі роки вважали втраченою, а сьогодні полотно Шевченка – в столичному Аукціонному домі «Art Palace».

«Недавно до нас зателефонував чоловік, який сказав, що знайшов нас через сайт, і попросив приїхати і подивитися на знахідку, – розповів «Дню» експерт-мистецтвознавець галереї Аукціонного дому Сергій Матвієнко. – Ми приїхали і, чесно кажучи, були просто шоковані. Незважаючи на виявлені втрати шару фарби, на картині було досить чітко видно підпис Шевченка.

Тоді ми привезли роботу до Києва. У столиці вчені провели спеціальні фізико-хімічні дослідження. Результати показали, що період створення картини – середина ХIХ століття, а підпис зроблено одночасно з нанесенням малюнка і графічно збігається з еталонними зразками Тараса Шевченка».

На полотні майже з фотографічною точністю зображено краєвид невеликого міста ХIХ століття. Картина написана аквареллю. Називається просто і без зайвої оригінальності – «Краєвид». Її відносять до періоду роботи Шевченка в археографічній комісії. Саме в цей час Кобзар багато подорожував, малював і описував історичні пам’ятки. Існує багато думок щодо того, яке ж місто зображене на картині. Це може бути і південь, і схід України, і територія сучасної Росії.

За словами експертів, у картини не може бути переконливого провенансу (історії володіння предметом), зрештою, як і у більшості антикварних художніх виробів. Адже у часи Радянського Союзу була відсутня культура передачі художніх цінностей. Якщо ж згадати період громадянської війни, то при неодноразовій зміні влади тим більше не було такої можливості. Проте провенанс цілком можливий щодо соцреалістичного живопису. Та і тут у експертів можуть бути абсолютно різні погляди.

У Національному музеї Тараса Шевченка не дуже вірять, що знайдена картина є роботою Кобзаря. Хоча ґрунтовної оцінки вони не можуть дати, бо поки що не бачили цієї картини.

«До нас неодноразово приходили колекціонери і говорили, що принесли роботи Шевченка, – сказала «Дню» завідувачка сектору унікальної книги Національного музею Тараса Шевченка Ольга Цурканюк. – Але ще жодного разу після проведення експертизи ця інформація не підтверджувалася. Картину «Краєвид» нам не приносили. Ми цієї роботи не бачили. Хіба що лише в новинах. Тому ніхто не може дати чіткої відповіді – Тарас Шевченко це чи ні».

Деякі шевченкознавці, як повідомив недавно один з українських телеканалів, заперечують, що ця картина належить руці Кобзаря. Вони не довіряють підпису, неукраїнській зовнішності людей, зображених на картині, а також тому, що картина зроблена у вертикальній площині. За їхніми словами, більшість полотен Шевченка написані саме у горизонтальній площині.

Проте експерти Art Palace дають цьому пояснення. «Ми пішли до Національного музею Тараса Шевченка і мали можливість ще раз подивитися на роботи Кобзаря, – говорить Сергій Матвієнко. – Шевченко таки малював у вертикальній площині. Підтвердженням цього є його картини «Катерина на пасіці», «Форт Карабушак», «Почаївська лавра» та ін. Вони виконані різними техніками – і олією, і аквареллю.

Так, картина «Форт Карабушак», як і «Краєвид», намальована аквареллю у середині ХIХ століття. Стосовно ж костюмів людей, зображених на картині, то, звичайно, тут немає ні вишиванок, ні інших елементів українського національного одягу.

Але не на всій території тогочасної України носили національний одяг. Варто хоча б згадати територію тогочасного Донбасу, Криму, південного сходу Слобожанщини і деякі інші землі нашої держави, де національний одяг не був у широкому використанні. Крім того Шевченкові довелося багато подорожувати безкрайніми просторами Російської імперії. І він міг писати картини всюди».

Експерти зазначають, що в середині ХIХ століття, коли робота була написана і підписана, ймовірно, Шевченком, він ще не отримав широкого визнання в художньому товаристві. Тому інший художник не став би ним підписуватися.

Наразі для детальнішого дослідження «Краєвиду» українські експерти звернулися до колег із Санкт-Петербурга та США. Поки що спілкування ведеться в телефонному режимі й інтернетом, але закордонні друзі пообіцяли невдовзі прилетіти в Україну і допомогти у дослідженні.

Тим часом київські реставратори вже підтвердили, що «Краєвид» належить пензлю Кобзаря.

«Нам часто приносили різні роботи, буцімто Шевченка, – сказала «Дню» реставратор вищої категорії Науково-дослідного реставраційного центру України Тетяна Бичко. – Але вони виявлялися підробками. Як мені відомо, траплялися і випадки, коли роботи, які Національний музей Тараса Шевченка вважав копіями з робіт Кобзаря, після дослідження в нашому центрі виявлялися все-таки роботами Шевченка.

Коли я вперше побачила картину, то дещо насторожилась. Адже вона була просто в жахливому стані. У ході реставрації, фізико-хімічних досліджень було встановлено, що матеріальна частина картини належить саме тому часу, саме середині ХIХ століття. Ми в першу чергу дивимося на старіння матеріалів, на те, як лежить фарба, в який момент міг бути поставлений підпис.

Звичайно, ніхто не може із стовідсотковою впевненістю сказати, що це Шевченко. Це міг би підтвердити лише Тарас Григорович. Але це точно не сучасна робота. Якщо є робота, яка виконана в такий час, коли доведено, що вона не вчорашньої давності і вона за стилістикою і темою збігається з творчістю певного автора, то кожна людина в праві вважати, що ця робота справжня».

Аби вирішити долю «Краєвиду», Art Palacе звернеться до меценатів з пропозицією розмістити картину в одному з провідних музеїв України. Якщо ж вони не зацікавляться, полотно запропонують українським колекціонерам. При цьому обов’язковою умовою передачі буде щорічна виставка картини Шевченка протягом місяця в одному з музеїв. Тим не менше мистецтвознавці запевняють, що у будь- якому випадку картина за кордон не потрапить.

Анна Мадей

Джерело: “День”

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 24

Модифіковано : 22.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.