Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

Кінофабрика ВУФКУ (№ 44)

1999 р. Звід пам’яток Києва

Кінофабрика ВУФКУ (Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка), 1926 – 28 рр.

(архіт., іст.).

Просп. Перемоги, 44.

Займає територію між вул. О. Довженка та Пушкінським парком. Спочатку – Київська кінофабрика ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління), з 1930 р. – «Українфільм», з 1939 р. – Київська кіностудія (з 1957 р. – ім. О. Довженка), з 1993 р. – Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка. Перша велика кіностудія, збудована в колишньому СРСР. Керівник архітектурного проекту – арх. В. Риков. На ділянці понад 30 га, розміщеній на значній віддалі від центру міста і разом з тим добре зв’язаній з ним транспортною магістраллю, було зведено великий комплекс споруд різного технологічного призначення загальним об’ємом 135 тис. куб. м. Центральне місце займає будівля з головним знімальним павільйоном площею 36: 105 м і допоміжними приміщеннями. Загальна композиція комплексу симетрична, за винятком його тильного боку, де симетрію порушено відповідно до функціональних вимог. Тильний та бічні корпуси з’єднані з головним павільйоном теплими переходами на рівні першого поверху. До складу фабрики ввійшли електростанція, водонапірна станція, майстерні та інші виробничі об’єкти, багатоквартирний будинок для працівників студії. Всі споруди у стилі конструктивізму. Головний знімальний павільйон має сталевий каркас і цегляну кладку, більшість допоміжних корпусів і житловий будинок – цегляні. Центральний ансамбль виробничих споруд є одним із найкращих витворів архітектури Києва 1920-х pp. У 1959 – 75 рр. проводилися значні роботи з реконструкції студії. У 1969 р. збудовано корпус з трьома додатковими павільйонами, згодом – монтажний цех та інші приміщення.

На кіностудії працювали у різний час кінорежисери О. Довженко, О. Алов, Б. Барнет, Л. Биков, Д. Вертов, М. Донськой, М. Екк, В. Івченко, I. Кавалерідзе, Т. Левчук, Л. Луков, С. Параджанов, І. Пир’єв, І. Савченко; оператори Д. Демуцький, Ю. Єкельчик та ін. У фільмах, поставлених на кіностудії, знімалися відомі актори театру і кіно: українські – А. Бучма, О. Гай, І. Замичковський, Д. Капка, М. Крушельницький, І. Миколайчук, М. Надемський, С. Свашенко, Н. Ужвій, С. Шагайда, С. Шкурат, Ю. Шумський, Г. Юра; російські – Б. Андрєєв, С. Бондарчук, В. Марецька, М. Мордвинов, І. Переверзєв, Є. Самойлов, Б. Чирков та ін. У 2-й пол. 1920-х – на поч. 1930-х pp. на студії як сценаристи співробітничали письменники М. Бажан, О. Корнійчук, Ю. Яновський та ін., художником кіно був В. Кричевський.

На студії створено перші звукові фільми в Україні – документальний «Симфонія Донбасу» (1930 р., реж. Д. Вертов), художній – «Іван» (1932 р., реж. О. Довженко); перший український кольоровий фільм – «Сорочинський ярмарок» за М. Гоголем (1939 р., реж. М. Екк). З початком Великої Вітчизняної війни 1941 – 45 pp. студію було евакуйовано до Ашгабата і Ташкента. У 1944 р. вона повернулася до Києва. Значну кількість фільмів студії відзначено нагородами Міжнародних і Всесоюзних кінофестивалів, зокрема, фільми «Білий птах з чорною познакою» (1971 р., реж. Ю. Іллєнко), «Чорна курка, або Підземні жителі» (1980 р., реж. В. Гресь) здобули золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю 1971 і 1981 рр.; фільм «Тіні забутих предків» (1965 р., реж. С. Параджанов) – другу премію на сьомому Міжнародному кінофестивалі у м. Мардель-Плата (Аргентина) та інші нагороди. На Всесоюзних кінофестивалях нагороди здобули фільми: «Іванна» (1960 р., реж. В. Івченко), «Тривожний місяць вересень» (1977 р., реж. Л. Осика), «Дума про Ковпака» (1973 – 76 рр., реж. Т. Левчук), «Женці» (1978 р., реж. В. Денисенко); Державної премії СРСР удостоєно фільми: «Щорс» (1939 р., реж. О. Довженко), «Велике життя» (1939 р., реж. Л. Луков), «Богдан Хмельницький» (1941), «Тарас Шевченко» (1951 р.; обидва – реж. I. Савченко), «Подвиг розвідника» (1947 р., реж. Б. Барнет), «У мирні дні» (1951 р., реж. В. Браун, оператор М. Чорний), «Народжена революцією» (1973 – 78 рр., телевізійний, реж. Г. Кохан); Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка – «Гадюка» (1966 р., реж. В. Івченко), «Родина Коцюбинських» (1971 р., реж. Т. Левчук), «Женці» (1978 р., реж. В. Денисенко), а також фільми режисерів М. Бєлікова, Ю. Іллєнка, С. Клименка, М. Мащенка, I. Миколайчука, Л. Осики, С. Параджанова та ін.

У 1929 – 41 рр. на кіностудії працював Довженко Олександр Петрович (1894 – 1956) – кінорежисер, письменник, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1939), народний артист РРФСР (з 1950), один із засновників української і російської кінематографії. Створив фільми: «Звенигора» (1928); «Арсенал» (1929); «Земля» (1930), який на Всесвітній виставці в Брюсселі 1958 р. визнано одним з 12 найкращих фільмів усіх часів і народів; «Іван» (1932); «Щорс» (1939). У 1941 р. відзначений Державною премією СРСР. Кабінет О. Довженка з двох кімнат містився у правому крилі двоповерхового цегляного корпусу, зведеного 1936 р. З 1957 р. тут працює музей, експозицію відкрито 1962 р. В ньому зберігаються матеріали, пов’язані з творчістю О. Довженка (рукописи, фото, документи, особисті речі тощо) та інших кінодіячів. У 1995 р. встановлено Державну премію України ім. О. Довженка.

У 1928 – 78 рр. на кіностудії працював Кавалерідзе Іван Петрович (1887 – 1978) – скульптор, кінорежисер, драматург, народний артист УРСР (з 1969). Один із фундаторів жанру вітчизняного історичного фільму. На студії ім. О. Довженка створив фільми: «Злива» (1929), «Перекоп» (1930), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1935); перші вітчизняні фільми-опери: «Наталка-Полтавка» (1936), «Запорожець за Дунаєм» (1937), «Григорій Сковорода» (1958), «Повія» (1961).

У 1938 – 41 рр. і в останні роки життя на кіностудії працював Савченко Ігор Андрійович (1906 – 50) – кінорежисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1944). Здійснив постановку фільмів: «Вершники» (1939), «Богдан Хмельницький» (1941), «Партизани в степах України» (1943), «Іван Нікулін – російський матрос» (1945), «Третій удар» (1948), «Тарас Шевченко» (1951). Відзначений Державними преміями СРСР 1942, 1949, 1952 рр. Кабінет І. Савченка містився на другому поверсі триповерхового цегляного центрального корпусу, зведеного 1928 р.

У 1965 – 87 рр. на кіностудії працював Миколайчук Іван Васильович (1941 – 87) – кіноактор, сценарист і режисер, заслужений артист УРСР (з 1968). Зіграв у фільмах головні ролі: Тараса Шевченка («Сон», 1964), Івана Палійчука («Тіні забутих предків», 1964), Давида Мотузки («Бур’ян», 1966), Петра («Білий птах з чорною познакою», 1971 р.; співавтор сценарію), Василя («Пропаща грамота», 1972). Поставив фільми: «Вавілон – XX» (1980, за романом «Лебедина зграя» В. Земляка, співавтор сценарію, автор музичного оформлення, роль Фабіана), «Така пізня, така тепла осінь» (1982 р., у співавторстві з В. Коротичем), «Мріяти та жити» (1974). Відзначений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1988). На честь І. Миколайчука проводиться республіканський кінофестиваль.

У 1969 – 79 на кіностудії працював Биков Леонід Федорович (1928 – 79) – актор театру і кіно, кінорежисер, народний артист УРСР (з 1974). Визнання Л. Бикову принесли фільми: «В бій ідуть тільки „старики”» (1974 р., автор сценарію і виконавець ролі Титаренка), «Ати-бати, йшли солдати…» (1977 р., роль Святкіна). За обидва фільми як актор і режисер відзначений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1977). Кабінет Л. Бикова містився на третьому поверсі центрального корпусу.

Протягом багатьох років на кіностудії працював Параджанов Сергій Йосипович (1924 – 90) – кінорежисер, народний артист УРСР (з 1990). Створив тут фільми: «Наталія Ужвій», «Золоті руки», «Думка» (всі – 1957), «Перший хлопець» (1958), «Українська рапсодія» (1961), «Квітка на камені» (1962 р., у співавт. з А. Слісаренком), «Тіні забутих предків» (1965 р., співавтор сценарію), був сценаристом фільмів «Етюди про Врубеля» (1989), «Інтермеццо» (1970). Посмертно відзначений Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1991).

На території студії в 1964 р. встановлено погруддя О. Довженка з оргскла на високому гранітному постаменті (ск. Л. Козуб, арх. П. Орлов); у 1997 р. – пам’ятник С. Параджанову (бронза, ск. Б. Мазур).

На фасаді прохідної кіностудії встановлено меморіальну бронзову дошку з барельєфним портретом О. Довженка (1960 р., ск. М. Вронський, арх. І. Шмульсон); на центральному корпусі у правому крилі будинку – меморіальну дошку з чорного граніту з барельєфним портретом І. Савченка (1970 р., ск. К. Годулян); у лівому крилі – бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом Л. Бикова (1989 р., ск. Л. Козуб).

Ігор Меркатун, Віктор Мойсеєнко

Капельгородська Н. М., Синько О. Р. Іван Кавалерідзе: Грані творчості. – К., 1995;

Куценко М. В. Сторінки життя і творчості О. П. Довженка. – К., 1975;

Луначарский А. За стройкой // Наши достижения. – 1929. – № 1;

Макушенко П. І. Архітектор Валеріан Микитович Риков. – К., 1967;

Мистецтво України: біогр. довідник. – К., 1997;

Нариси історії архітектури Української РСР (радянський період). – К., 1962;

Сергій Параджанов: Злет, трагедія, вічність. – К., 1994;

Савченко І. Збірка статей і спогадів. – К., 1980;

Советские художественные фильмы: аннот. каталог. – М., 1961. – Т. 1;

Фердман Ю. Реконструкция Киевской киностудии им. А. Довженко // Стр-во и архитектура. – 1962. – № 4.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 467 – 469.

Вкладені елементи

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 468.
1920-і рр. Загальний вигляд
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 468.
Головний павільйон. Загальний вигляд
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 468.
Меморіальна дошка О.П.Довженку
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 468.
Меморіальна дошка І.А.Савченку

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 229

Модифіковано : 20.06.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.