Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

^Вищі жіночі курси (№ 55)

1999 р. Звід пам’яток Києва

Вищі жіночі курси 1914 р., де працювали відомі вчені

(архіт., іст.).

Вул. О. Гончара, 55-а.

На червоній лінії забудови, на розі вулиць О. Гончара і М. Коцюбинського. Зведено на місці засипаного Святославського яру для Вищих жіночих курсів, які займали це приміщення до 1920 р. Ділянку під їхнє спорудження відведено 1910 р. за постановою Міської думи. Автор проекту – арх. О. Кобелєв.

Чотириповерховий, цегляний, у плані Г-подібний, з ризалітами. Головний фасад звернений до скверу на вул. М. Коцюбинського. Використовуючи традиції російської класичної школи, архітектор вирішив об’ємно-планувальну структуру будівлі простими монументальними засобами. Композиція чолового фасаду осьова. Головну вісь зі входом підкреслено доричним портиком і слабковираженим у плані ризалітом із тричвертєвими колонами іонічного ордера і трикутним фронтоном. Завершує центральну частину потужний четверик із напівсферичною банею. Бічні крила споруди оформлено заокругленими ризалітами, увінчаними аттиковими парапетами. Архітектурний декор фасадів цегляний і ліпний, з класичними барельєфами. Первісне коридорне планування з великими залами-аудиторіями та оздоблення інтер’єрів у цілому збереглися.

Вищі жіночі курси у Києві засновано в 1878 р. з ініціативи професорів університету св. Володимира (в 1888 – 1906 рр. були закриті). До 1914 р. розміщувалися на вул. Фундуклеївській, 51 (нині – вул. Б. Хмельницького). Курси надавали вищу освіту жінкам усіх станів, готуючи їх до педагогічної діяльності. Мали юридичне, історико-філолопчне, фізико-математичне, економічно-комерційне відділення; при них діяли музей старожитностей і товарознавства, кабінет мистецтв, бібліотеки.

Історико-філологічне відділення видавало журнал «Mіnerva» (з 1913 р.), в якому друкувалися кращі твори слухачок. З 1913 р. диплом курсів дорівнювався університетському. У різний час на них навчалося до 5060 жінок. У період 1-ї світової війни, з жовтня 1915 до літа 1916 р., курси було евакуйовано до Саратова.

У цьому будинку на курсах працювали відомі вчені: історики О. Гіляров, С. Голубєв, Н. Полонська-Василенко (закінчила курси 1911 р.); історик, фольклорист, етнограф М. Довнар-Запольський; історики, археологи М. Василенко, В. Данилович, В. Козловська (в 1914 р. закінчила курси), Ю. Кулаковський (до 1919); фольклорист, літературознавець, етнограф А. Лобода; літературознавці й педагоги В. і С. Маслови; філолог, перекладач І. Шаровольський; мовознавці М. Грунський і В. Розов (до 1916); мистецтвознавець Г. Павлуцький; психолог і педагог С. Ананьїн; ботанік і мікробіолог М. Холодний (з 1915); фізіолог В. Чаговець; економіст і статистик К. Воблий; астроном Р. Фогель; геологи і петрографи П. Армашевський (до 1919) та В. Лучицький; геолог М. Андрусов; хімік-органік С. Реформатський; математики Б. Букрєєв і Д. Граве; фізик Л. Кордиш; фізик і метеоролог Й. Косоногов та ін.

З 1913 р. студенткою юридичного відділення курсів була Мансурова Цецілія Львівна (справж. – Воллерштейн; (1896 – 1976) – актриса, народна артистка СРСР (з 1971). Після 1916 р. переїхала до Москви, де стала провідною актрисою театру ім. Є. Вахтангова.

В 1920 р. курси було закрито. У довоєнні роки будинок займав Ветеринарно-зоотехнічний інститут. В інституті у різний час працювали відомі вчені: анатом В. Касьяненко, біохімік С. Кравченко, математик М. Кравчук, патологоанатом П. Кучеренко, ботанік О. Соколовський, фізіолог В. Чаговець, гістолог О. Черняхівський, фармаколог Г. Шкавера.

У повоєнний час будинок належав Київському військовому округу.

Нині тут міститься Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи.

Марія Кадомська, Михайло Кальницький, Лариса Федорова, Володимир Хромченков

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 60; ф. 224, оп. 1, ч. 1, спр. 50, 68, 72, 87;

ДАКО, ф. 1, оп. 323, спр. 119;

ЦДІАУ, ф. 707, оп. 83, спр. 10, 31; оп. 49, спр. 45; оп. 84, спр. 10;

ЦДАВОВУ, ф. 3859, оп. 1, спр. 221;

Бабулевич С. П. Видатний зодчий Києва // Архітектура Рад. України. – 1940. – № 6;

Временное положение о Высших женских курсах в Киеве. – К., 1911;

Краткий обзор истории и современного состояния Высших женских курсов в Киеве. – Саратов, 1916;

Нариси історії архітектури Української РСР (дожовтневий період). – К., 1957;

Первая Турандот: книга о жизни и творчестве народной артистки СССР Ц. Л. Мансуровой. – К., 1986;

Уся Київщина: довідна книга на 1928 рік. – К., 1928.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 309.

Вкладені елементи

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 309.
План 3 поверху
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 309.
Тимпан фронтону

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 231

Модифіковано : 20.06.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.