Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марія Кадомська

Житловий будинок, 1909 – 10 рр.

(архіт.).

Вул. О. Гончара, 74.

На червоній лінії забудови вулиці. Садибу придбав у 1905 р. київський підрядчик Ф. Альошин у спадкоємців И. Герстофа – власника фірми мармурових виробів. Будинок споруджений у стилі модерн за проектом арх. П. Альошина (одна з перших робіт майстра). Структура споруди характерна для комфортабельних прибуткових будинків, житловий напівпідвал, на першому поверсі – магазини, на верхніх – по дві семикімнатш квартири з кухнями, ванними, коморами, вестибюлями, гардеробними та буфетними У мансарді під горищем було приміщення креслярні (в 1939 р. мансардний поверх з боку подвір’я надбудовано).

Шестиповерховий, з напівпідвалом, цегляний, у плані Т-подібний, з проїздом на подвір’я. Симетричний чоловий фасад членується по вертикалі на три яруси, на яких облицювання гранітом та штучним каменем змінюється цегляною кладкою і завершується декоративним майоліковим панно. Архітектуру фасаду дещо викривлено розібрано еркери, змінено форму балконів та збільшено їхню кількість ліквідовано парапет, що складався з чотирьох майолікових ваз бірюзового кольору. Під час капітального ремонту в 1971 – 73 рр. пічне опалення замінено центральним, зроблено перепланування, внаслідок чого втрачено первісне оздоблення приміщень, кахляні груби, дубові панелі, ліплення. У вхідному тамбурі збереглося ліплення кесонованої стелі, на стінах тамбура і вестибюля – дерев’яні фільончасті панелі.

Будинок становить інтерес тенденцією максимального виявлення декоративних можливостей будівельних матеріалів.

ДАК, спр. 204; ф. 143, оп. 2, спр. 16-а;

ЦДАМЛМУ, ф. 8, оп. 1, спр. 59;

Ясієвич В. Є. Київський зодчий П. Ф. Альошин. – К., 1966.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 310.