Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Панагія, нижня кришка, 1655 р.

Панагія, нижня кришка, 1655 р.

Розмір зображення: 739:800 піксел

Золотарство протягом усієї історії свого розвитку перебувало в тісному взаємозв’язку з іншими видами мистецтва, зазнавало постійного впливу з боку живопису, скульптури, архітектури. Наприкінці XVII ст. великий вплив на золотарство зробила гравюра, яка в цей час досягає високої досконалості. Деякі гравери були не тільки авторами проектів золотарських виробів, а й успішно працювали як золотарі. Серед граверів-золотарів відоме ім’я видатного майстра другої половини XVII ст. Федора. Гравюри з його підписом, вміщені в євангелії київського друку 1697 р. та в інших виданнях, свідчать про те, що Федір був одним з кращих майстрів свого часу.

До нас дійшов срібний медальйон роботи цього майстра (КПЛ, № 1898). Він складається з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми. На середнику чільної бляшки вигравірувано розп’яття, а навколо нього – знаряддя тортур.

На середнику нижньої бляшки зображено Успенський собор Києво-Печерської лаври, який ніби виріс на стовбурі древа Ієсея. Собор зображено до пожежі, яка сталася в 1718 р. Отже, гравюра має унікальне значення, бо є рідкісним іконографічним документом, в якому відтворюється образ цієї видатної архітектурної пам’ятки XVII ст. Від стовбура в обидва боки відходять тонесенькі гілочки з листям і плавними вигинами: стеляться довкола середника, створюючи живописну орнаментальну смугу. У чашечках розкритих бутонів, що вигравірувані в центрі завитків пагінців, сміливими штрихами зображені виразні погрудні постаті перших шести ігуменів Києво-Печерського монастиря. Над Успенським собором – «святий дух» в образі голуба в сяйві. На укосах середника є напис: «Зделана бысть сія панагія за… пресветлого господина отца Іосифа Трызны архимандрита святой чудотворной Лавры печерской… Року 1655 Фядор. З: МП».

З цієї панагії видно, що Федір був не тільки вправним гравером, а й одним з кращих майстрів серед золотарів. (с. 95)

ФЕДІР ЗОЛОТАР – жив у Києві на Подолі, мав на Виговському плацу садибу і будинок. У 1655 р. зробив для Києво-Печерської лаври срібну панагію в формі медальйона-складня (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 1898). У 1670 р. виготовив оправу на євангеліє. [Н. Мухин, Киево-Братский училищный монастырь, К., 1893, стор. 115]. (с. 190)

Нижня бляшка срібної панагії, гравірована. Майстер Федір. 1655 р. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 1898

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 93.