Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Потир, 1686 р.

Потир, 1686 р.

За своїми формами й характером орнаментальних мотивів дещо відрізняється від попереднього золотий потир, пожертвуваний у 1686 р. гетьманом Самойловичем Києво-Печерській лаврі (ХДІМ, № 5782). Цей потир має більше спільних рис з подібними виробами першої половини XVIII ст. Майстер знайшов дуже гармонійні пропорції келиха. Його чаша, хоч і здається трохи мілкуватою, але за розміром діаметра чудово поєднується з диском піддоння. Оздоблено келих багато й барвисто. Поєднання яскравих живих фарб фініфтей з золотим тлом рельєфного орнаменту створює неповторно красиву колористичну гаму і надає потиру великої художньої виразності. Варто уваги, що це перша з відомих нам пам’яток, яка має фініфтеві й емалеві прикраси.

На чаші чотири круглі фініфтеві медальйони, обрамлені знизу вінком дубового листя. В медальйонах – погрудні постаті Христа, богородиці, Предтечі й п’ятикінцевий великий хрест із списом і тростиною. В зображенні людей зроблено значний крок вперед, у них досить виразні живі обличчя, хоч вони ще не позбавлені умовностей. На прорізній сітці чаші викарбувані овочі, квіти і чотири херувими з дитячими личками й розчепіреними крильцями. Яблуко, на відміну від інших виробів, має грушовидну форму, подібну до церковних бань Києва та міст і сіл Придніпров’я. Вся поверхня яблука прикрашена емалевими квітами й ніжним трав’яним орнаментом, а також вставками з кольорового скла, що надає йому барвистого, живописного вигляду. Верхня частина седеса, як і в попередньому келиху, шестигранна, проте вона краще компонується з іншими частинами келиха. Нижня частина, на схилі, членується горизонтальною гладенькою смужкою, яка підкреслює круглу форму піддону. Така ж смужка обрамлює і бордюр піддону. Простір між смужками орнаментований карбованими купками овочів, фруктів і квітів. На гранях седеса – квітковий орнамент, виконаний золотом на блідо-голубому тлі емалі. На лопатях шість емалевих круглих медальйонів з релігійними сюжетами. На піддоні, у видовженому картуші, напис:

«Зделанъ сей потир в честь Бога в тройце славимого в храмъо Успения пресвятыя богородицы церкви Великия монастыря Киевского печерского изждивениемъ ясневельможного его милости господина Иванна Самоловича гетмана войскъ их царского пресветлого величества запорожских; ради спасения и ради вечнаго поминовения детей его Семеона Ивановича полковника бывшего Стародубского и боярони Праскеви Ивановны Шереметевны лета от рождества господня 1686».

У роки Великої Вітчизняної війни ця цінна пам’ятка разом з золотим дискосом зазнала серйозних пошкоджень. (с. 78 – 82)

Золотий келих з фініфтевими прикрасами. 1688 р. Харківський державний історичний музей, № 5782

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 79.

Цей потир є пам’яттю про трагічні події у сім’ї гетьмана Івана Самойловича: 20 березня 1685 р. померла його дочка Параска (жінка київського воєводи боярина Федора Петровича Шереметева; тому в написі вона названа бояринею, злегка неправильно – Шереметівною (донькою) замість Шереметевої (жінки)); 19 травня 1685 р. помер його син Семен, стародубський полковник. На їх поминання зроблено потир. – М.Жарких, 3.01.2007 р.