Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Оправа євангелія, перед 1698 р.

Оправа євангелія, перед 1698 р.

Розмір зображення: 800:558 піксел

Такі ж наріжники, як у обох попередніх оправ, є і в третій оправі, що зберігається в Державному музеї українського образотворчого мистецтва УРСР (ДМУМ, № 262). Щоправда, остання має і свої відмінності. На середнику чільної дошки зображено не традиційне розп’яття, а Ісуса Христа, що сидить на троні. В цій же оправі дещо інакше трактується середник спідньої дошки. Він має форму овального вінка, в центрі якого викарбувана постать архістратига Михаїла, що енергійним змахом пробиває списом камінь. Праворуч – чернець на колінах у молитовній позі.

Композиція оправи (КПЛ, № 10) євангелія московського друку 1681 р. вирішена більш оригінально, ніж попередні, хоч і вона ще позначена впливом мистецтва минулих епох. Середник чільної дошки трактовано в формі монастирської «святої» брами. Він являє собою широкий литий фронтон з трьома арками на чотирьох колонах. Зверху і знизу до середнього прогону примикають овальні медальйони в складному обрамленні. У нішах – традиційне розп’яття та постаті печерських ченців – Антонія і Феодосія з непропорційно великими головами. Наріжники – чотирикутні з скошеними кутами. Кожний з євангелістів має свою портретну індивідуальність. На спідній дошці викарбувано «древо», в центрі якого, між гіллям, зображено «церков рождества пресвятыя богородица виноградная», що знаходиться на Дальніх печерах Київської лаври. Корінь «древа» поливають з глечиків Антоній і Феодосій. Зображення церкви має унікальне значення, бо відтворює архітектурні форми храму до його перебудови у 1698 р. З цього також випливає, що оправа була зроблена не пізніше цієї дати. (с. 76 – 77)

Срібна оправа євангелія, карбована. XVII ст. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 10

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 75.