Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Скібіцька

Лютеранська вулиця, 1830 – 1950-і pp.

(архіт., іст., містобуд.).

У центральному районі міста, проходить південним схилом Печерського узгір’я, в історичній місцевості Липки, від вул. Хрещатик до вул. Шовковичної. Прокладена у 1830-х pp. Мала назви – Графська, Лютеранська (у зв’язку з утворенням тут 1812 р. німецької колонії й зведенням лютеранської кірхи), Анненковська – з 1865 р., на пошанування київського генерал-губернатора Анненкова Миколи Миколайовича (1793 або 1800 – 65), з ініціативи якого була перепланована та упорядкована, з 1919 р. – Фрідріха Енгельса (1820 – 95), одного з фундаторів і теоретиків міжнародного комуністичного руху; з 1992 р. – знову Лютеранська.

Сучасну забудову складають переважно житлові будинки кін. 19 – 1-ї пол. 20 ст. До часів виникнення вулиці належить пам’ятка архітектури – житловий будинок № 16 (1833 – 35). Цілі фрагменти рядової забудови на межі віків доповнено будинками 1920 – 30-х pp.

Початок вулиці відзначено трипрогінною аркою, що перерізує будинок на вул. Хрещатик. Крутий підйом вулиці забезпечує часткове розкриття панорами Хрещатика, зміну ракурсів вуличного простору. Пам’ятки архітектури – будинки № 6, 15, 16, 18 – 20, 21/12, 22, 23, 27 – 31, 32-а, 33; пам’ятки історії – № 6 – 8, 12, 13, 15, 21/12, 33. Решта будинків являє цінну фонову забудову.

На місці теперішнього будинку № 27 – 31 у 1820 – 30-x pp. була садиба одного з перших істориків Києва М. Берлинського; на місці будинку № 3 – популярна в місті «Варшавська кав’ярня», тильна кімната якої призначалася для гри в шахи (серед її постійних відвідувачів – письменник М. Старицький; вважають, що саме цю кімнату описано в оповіданні О. Купріна «Марабу»); на місці сучасного будинку № 31 в 40-х pp. 19 ст. містився Перший пансіон при Київській гімназії, де тоді навчалися, зокрема, художник М. Ге і перекладач В. Шекспіра і Т. Шевченка М. Гербель. Під час гастролей у театрі «Соловцов» в садибі № 6 – 8 мешкала актриса М. Андрєєва. Протягом трьох тижнів тут проживав М. Горький. В будинку № 12 жили актори театру «Соловцов» Є. Недєлін та П. Скуратов, у № 13 – режисер Лесь Курбас та його дружина, актриса В. Чистякова, в № 15 – арх. О. Вербицький. У будинку № 21/12 проживали відомі вчені: К. Воблий, О. Корчак-Чепурківський, М. Кравчук, М. Птуха, М. Федоров; лікар, Герой Радянського Союзу П. Буйко, художник М. Бойчук; у будинку № 33 провів дитячі роки майбутній письменник К. Паустовський.

Значну історико-культурну цінність являють споруди, де містилися у дорадянський час доброчинний заклад – «Сулимівка» (№ 16), комплекс Євангелістської лютеранської громади: кірха (№ 22), реальне училище і гімназія (№ 18 – 20) та ін.

Київ: провідник. – К., 1930.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 523.