1999 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Трегубова

Казарма на перешийку з Микільською брамою фортеці, 1846 – 50 рр.

(архіт., іст.).

Вул. Січневого повстання, 1.

Оборонна казарма з головною Микільською брамою фортеці міститься на природному вузькому гребені, що сполучав Печерськ з Палацовою частиною міста. Зі сходу замикає низку оборонних споруд уздовж кромки Печерської височини. Збудована за проектом петербурзького арх. П. Таманського під керівництвом військового інж. О. Фреймана. Призначалася для розміщення 500 солдатів. Західна частина сполучалася оборонною стіною із виробничими майстернями «Арсеналу» (зберігся фрагмент муру).

Триповерховий з боку рову і двоповерховий з боку Печерська будинок казарми має в плані складну конфігурацію. Центральна частина виділена, фланковані прямокутними вежами бічні крила розгорнуті до поздовжньої осі під тупими кутами. У центрі будинку містилася брама із подвійним арковим проїздом, до якого під’їжджали дерев’яним підйомним мостом, що частково спирався на кофр – прямокутну споруду казематованого типу для поздовжнього обстрілу рову та гласису. На поч. 20 ст. у зв’язку з прокладенням поруч з казармою трамвайної колії браму було зачинено. На місці розібраної оборонної стіни прокладено вул. Микільську (тепер – Січневого повстання). У 1930-х pp. перед головним фасадом збудовано житловий будинок (вул. М. Грушевського, 9). У 1950-х pp. кофр надбудовано ще одним поверхом.

Будинок цегляний, складається із склепінчастих відсіків-казематів, що мали по дві амбразури на зовнішньому фасаді. Поверхи об’єднані двома сходовими клітками, мають коридорно-анфіладне планування. Під час закладин будинку загальної довжини бл. 160 м здійснено складні інженерно-будівельні роботи щодо влаштування фундаментів на насипному ґрунті. Для оформлення брами використано декоративні архітектурні елементи, які імітують машикулі й мерлони середньовічних замків. Центральний проїзд був оформлений пучками напівколон з відлитими із металу капітелями композитного ордера (не збереглися), полотна воріт – масками левів і орнаментами (збереглися частково). Поєднання рис різних архітектурних стилів є прикладом одного з ранніх проявів еклектизму в архітектурі міста.

У казематах Микільської брами містилися головна гауптвахта (з 1855 р.) та приміщення для «таємних арештантів» (з 1863 р.). У 1917 – 18 рр. тут розміщувався 3-й понтонний батальйон, солдати якого брали участь у збройних повстаннях – у жовтні 1917 та січні 1918 р. у Києві.

У 1957 на їхнє пошанування на фасаді казарми встановлено меморіальну мармурову дошку (арх. І. Макушенко).

Тепер – Військова комендатура м. Києва.

РДВІА, ф. 13135, оп. 3, спр. 984;

ЦДІАУ, ф. 1434, оп. 1, спр. 31;

Київ: історичний огляд. – К., 1982;

Меньшов Д. П. Старо-Киевская и Печерская крепости. – К., 1913.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 448 – 449.