Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Геннадій Осадчий, Тетяна Трегубова

1999 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 663:620 піксел

Вежа № 5, 1833 – 46 рр.

(архіт.).

Печерський узвіз, 16.

Захищала північний схил Печерської височини. Займаючи панівну висоту, створювала разом з вежею № 6, арсенальними майстернями і казармами жандармського полку фортечний фронт з боку Кловського яру. Збудована за проектом К. Оппермана під керівництвом інж. О. Фреймана. Призначалася для інтендантського відомства й зберігання провіанту та амуніції. Мала на озброєнні 25 гармат і 168 рушниць. З серед. 19 ст. тут були господарсько-житлові приміщення військового відомства. Наприкінці 19 ст. було закладено бійниці, розтесано окремі віконні прорізи, до східного крила прибудований двоповерховий корпус.

Двоповерхова, кругла в плані (діам. 54 м) цегляна споруда з двома прямокутними крилами і внутрішнім. подвір’ям з арковим проїздом. У місцях прилягання крил розташовано одномаршові сходи. Складається з 32 (з них 22 у круглій частині) відсіків-казематів, які створюють єдину анфіладу. На першому поверсі у кожному відсіку містилося чотири рушничних бійниці, на другому – одна гарматна амбразура, фланкована двома бійницями. Для витягування порохових газів було влаштовано вентиляційні віддушини. Стіни цегляні (завтовшки бл. 1,8 м). Перекриття першого поверху плоскі по дерев’яних балках (за винятком проїзду, перекритого коробовим склепінням), другого поверху – склепінчасті. Добре зберігся первісний фортечний характер зовнішнього фасаду, що надає споруді монументального вигляду. Використовується для потреб Міністерства оборони України.

РДВІА, ф. 13135, оп. 3, спр. 984;

ЦДІАУ, ф. 442, оп. 800, спр. 322;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – К., 1983. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 447.