2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Старий академічний корпус Києво-Могилянської академії

Першу вищу школу та визначний культурно-освітній центр України започатковано 1632 р. внаслідок об’єднання школи Києво-Печерської лаври з Київською братською школою. З 1633 р. називалася Києво-Могилянською колегією на честь свого протектора П.Могили. З 1701 р. за указом Петра І дістала права і титул академії й почала називатися Київською академією. Вихованцями її були такі видатні діячі культури та науки, як І.Гізель, Є.Славинецький, І.Галятовський, С.Полоцький, С.Яворський, Ф.Прокопович, Г.Кониський, В.Барський, І.Григорович-Барський, Г.Сковорода, М.Бантиш-Каменський, а також державні діячі – гетьман Д.Апостол, канцлер Російської імперії О.Безбородько та ін. У 1817 р. Київську академію було закрито, а згодом реорганізовано в Духовну академію. Нині вона має назву Національний університет “Києво-Могилянська академія”.

Навчальний корпус Києво-Могилянської академії (старий академічний корпус) збудовано 1703 р. коштом гетьмана І.Мазепи. Це була мурована будівля з дерев’яним верхнім поверхом. Суттєві перебудови 18-19 ст. докорінно змінили зовнішній вигляд будівлі, особливо її південного фасаду. Про первісні архітектурні форми цієї споруди можна судити на основі давньої іконографії тазрезультатів досліджень.

На початку XVIII ст. навчальний корпус був великою двоповерховою спорудою, перекритою двосхилим дахом з люкарнами, обрамленими портиком з трикутним фронтоном. Окрасою будівлі був південний (дворовий) фасад. Особливої архітектурної виразності та пластичного багатства йому надавали аркади-галереї 1-го та 2-го поверхів. Мурована аркада 1-го поверху спиралася на масивні пілони. Значно нижчі дерев’яні арки 2-го поверху були дрібніші й спиралися на колонки, крок яких не відповідав крокові пілонів 1-го поверху. В цей час архітектура будівлі мала риси Ренесансу, особливо у формах аркади нижнього поверху та в оздобленні дахових люкарн.

У 1732-1740 рр. з ініціативи та на кошти відомого мецената – київського митрополита Р.Заборовського дерев’яний 2-й поверх за проектом Й.-Г.Шеделя замінено мурованим, у якому розмістилися великий конгрегаційний зал, аудиторії та Благовіщенська одноверха церква у східному кінці корпусу. Після цих перебудов будівля набула рис барокової архітектури, зокрема, з’явився дах із переломом та барокова баня з декоративним ліхтариком над Благовіщенською церквою.

Особливих змін зазнав південний фасад. Над аркадою 1-го поверху створено симетричну композицію. В центрі фасаду високі колони тосканського ордера, поставлені над пілонами та над центрами арок нижнього поверху й об’єднані арками, утворювали дев’ятипрогрнову аркаду, висота якої сягала перелому на даху, її фланкували дві трипрогонові аркади, також утворені парними колонами, але майже вдвічі нижчі від центральної.

Прямокутний у плані корпус, дуже витягнутий по осі схід – захід, належить до ускладненої схеми навчального закладу XVII-XVIII ст. Розташування приміщень – однобічне. Первісне через кожні дві аудиторії знаходилося менше рекреаційне приміщення. Це розпланування відбивалося в ритмі аркади 1-го поверху,декожнідві великі аркичергувалисязменшою, яка відповідала приміщенню рекреацД Нижній поверх перекрито хрещатими та циліндричними склепіннями з розпалубками, 2-й – плоскими стелями.

Після пожежі 1811 р. будівлю в 1824 р. відновлено за проектом архітектора А Меленського. В цей час змінено форму даху, додатковими пілонами зміцнено арки галереї нижнього поверху, перебудовано сходи на 2-й поверх.

У 1863-1868 рр. за проектом архітектора П.Спарро закладено арки галерей 1-го та 2-го поверхів, внаслідок чого докорінно змінився вигляд південного фасаду. Північний та західний фасади будівлі членуються пілястрами, вікна прикрашені обрамленням, а на 2-му поверсі – бароковим ліпним орнаментом.

Старий академічний корпус Києво-Могилянської академії належить до найвизначніших пам’яток української цивільної архітектури XVIII ст.

О.М.Годованюк

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 39 – 40.