1999 р. Звід пам’яток Києва

Євгенія Горбенко

Поварня з келіями, 17 – 19 ст.

(архіт.).

З північного боку монастирського внутрішнього подвір’я, на червоній лінії забудови вул. Г. Сковороди. Прилягає до трапезної з церквою Святого Духа. Точна дата будівництва невідома. Існують різні версії щодо первісного функціонального призначення споруди. За однією з них, це був житловий будинок, можливо той самий, який подарувала 1615 р. Київському братству Гальшка Гулевичівна, перетворений пізніше на поварню (Ю. Лосицький, Л. Толочко). За другою – це колишня трапезна, зведена за П. Могили і згадана П. Алеппським (Є. Горбенко). Згідно з третьою – будівля відразу призначалася для поварні (В. Голубцов). 1811 р. постраждала від пожежі, відновлена в 1824 – 26 рр. арх. А. Меленським у класицистичних формах.

Споруда одноповерхова, цегляна, прямокутна в плані (первісно П-подібна, нині бічні крила келій втрачено), з глибокими склепінчастими підвалами. Фасади гладенькі, тиньковані, архітектурний декор повністю втрачено, пробито прямокутні вікна. На зовнішній стіні вціліло старовинне напівкругле віконце верхнього освітлення. Дах двосхилий. У центрі плану – сіни з входом з боку подвір’я. Планування анфіладне.

Є найстарішою мурованою будівлею монастиря.

На поч. 20 ст. між поварнею і старим академічним корпусом зведено двоповерховий будинок академічної лікарні і канцелярії Ради академії (арх. Є. Єрмаков) та одноповерхову будівлю. В 1948 р. здійснено реставрацію поварні (арх. Н. Озерова). Після закриття монастиря споруди використовувалися різними установами, останні десятиліття (до 1992 р.) – клінічною лікарнею № 15. Тепер поварня на реставрації.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 199 – 200.