1999 р. Звід пам’яток Києва
Тимур Бобровський
Гнилецький печерний монастир, 11 – 16 ст.
(археол.)
Залишки монастиря розташовані в урочищах Гнилеччина, Церковщина та Гадючий яр (сучасний хутір Вільний) на південній околиці міста. Виникнення монастиря традиційно пов’язують із діяльністю преп. Феодосія Печерського. Пізньосередньовічю писемні джерела визначають монастир як Гнилецький Різдва Богородиці, заснований наприкінці 11 – на поч. 12 ст. Він був центром заміського господарства Києво-Печерської лаври. На підставі археологічних досліджень П. Лашкарьова (1899), В. Ляскоронського (1925), співробітників Інституту археології АН УРСР (1980) та Музею історії міста Києва (1991 – 97) з’ясовано, що монастир виник як печерне чернецьке поселення у 2-й пол. 11 ст. В 12 – 13 ст. існував як наземний, після монголо-татарської навали – знову як печерний (до 16 ст. включно) Зруйнований під час одного з монголо-татарських набігів на Київ. Монастир протягом 17 – 18 ст. перебував у запустінні. Віднайдення підземних споруд у 1835 р. привело до відбудови обителі – т. зв. Скиту «Пречистая», що існував до 1925 р. Ансамбль монастиря складається з двох печерних комплексів (в урочищах Гнилеччина та Гадючий Яр) і залишків наземних монастирських будівель (урочище Церковщина).
Тепер на території вказаних урочищ розташовано санаторний заклад. Комплекс потребує подальшого археологічного вивчення. Матеріали досліджень зберігаються в Інституті археології НАН України та Музеї історії міста Києва.
Асєєв Ю. С., Харламов В. А. Нова пам’ятка архітектури і мистецтва Києва часів «Слова о полку Ігоревім» // Образотворче мистецтво. – 1981. – № 3;
Толочко П. П., Харламов В. А. Разведки на территории «Хутор Вольный» в Киеве // АО 1976 года. – М., 1977;
Харламов В. А. Вивчено давньоруську пам’ятку // Пам’ятники України. – 1982. – № 3;
Його ж. Исследования каменной монументальной архитектуры Киева Х-XIII вв. // Археологические исследования Киева 1978 – 1983 гг. – К., 1985.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 302.