2007 р. Коментарі київських діячів культури та мистецтва стосовно планів забудови Пейзажної…

2007 р. Коментарі київських діячів культури та мистецтва стосовно планів забудови Пейзажної алеї

Дата: 31.10.2007

Ініціативна група “Збережи Старий Київ” звернулася за підтримкою до відомих київських діячів культури та мистецтва. Їхні коментарі з приводу запланованої забудови подані нижче.

Ксенія Гнилицька, художник

– Велика Житомирська та Пейзажна алея – це найкраще зелене місце в Києві. Це гордість усіх киян. Тут гріється на сонечку столична інтелігенція, збирається молодь, це найкраще місце для романтичної прогулянки. Та що там, цими схилами ходив іще Ярослав Мудрий. Врешті решт, Пейзажну плануються забудовувати не вперше. І на Поскотині колись стояли будинки. Але їх поглинуло листя. Я щиро сподіваюся, що дерева знову переможуть.

Леся Хоменко, художник

– Київ має лишатись місцем для життя, а не для існування людей та розташування престижних установ. Я вже 15 років гуляю по Пейзажці, це одна з найяскравіших фішок нашого міста. Коли до нас приїжджають друзі з-за кордону – ми найперше показуємо їм це місце. І вони назавжди закохуються у Київ. Це справжня родзинка української столиці, її не можна руйнувати. Це був би злочин проти історії, злочин проти культури. І забудовники мають це усвідомлювати, адже чому б тоді у Софії не збудувати якесь елітне житло? Має бути щось святе, на що не можна зазіхати. Звичайно, місто росте та потребує забудови. Але будувати слід на околицях. Адже центру, все одно, всім не вистачить.

Сергей Климовский, історик та археолог, кандидат історичних наук

– Пейзажная аллея – это уже исторически сложившееся место отдыха и общения киевлян, а также уголок природы старого Киева и его культурного поля. Ее застройка – это ограничение нашей свободы и возможности общения, в конечном итоге, ухудшение качества нашей жизни, превращение города в барак временного пребывания. В целом, уплотнение застройки – возврат к тесноте городов средневековья, но без их внутренних двориков. Если МИДу так нужен дом в центре, то почему бы его не возвести напротив министерства, ряд с памятником княгине Ольге?”.

Володимир Нестеренко, письменник

– Строительство в том месте и в том виде, в котором оно происходит в Киеве, уничтожит Древний город. Останутся места с теми же названиями, но истории нести они не будут. С такими темпами скоро заасфальтируют Поскотину, фундамент Десятинной, а затем и Софиевскую площадь. Сначала кусочек, а затем и всю территорию Софиевского Собора. Повторяются события 30-х годов, хотя подобным хищническим образом не застраивали даже большевики.

Олександр Ворошило, директор видавництва «Буква і цифра»

– Я проти будь-яких забудов у старій частині міста. Треба поставити крапку і зупинитися до появи людей, які зможуть адекватно оцінити вартість всіх цих циклопічних бетонних уродів, що постійно виникають як гриби по всьому центру. Поки що враження, що в архітектурних начальниках ходять жлоби, яким нічого, крім хабарів, від життя не треба. Загалом. мені здається. що центр балансує на межі колапсу. Зараз він ще тримається якось, але ще парочку «майданів» з «ретроградами» – і йому настане пиздець. Київ перетвориться на який-небудь Маріуполь чи Хмельницький. Без обличчя, таке щось бетонне-промислове, жлобське.

Оксана Забужко, письменниця

– Маємо усвідомити просту істину: Києвом правлять варвари. Звичайні печерні дикуни, тільки озброєні, замість кам’яних сокир, великими грішми. Двотисячолітня історія Києва для них пустий звук, вони її не знають, не цінують і не відчувають до неї жодної пошани. Від своїх попередників – сталінських опрічників, які висадили тут у повітря близько 300 церков і знищили більшість барокових та сецесійних ансамблів, – сьогоднішні «каліфи на годину» відрізняються хіба тим, що руйнують «без вибухів», тихою сапою, – аж доки одного дня спантеличені кияни не виявляють, що їхнє «вічне місто» уже куди більше нагадує Гонконг чи Боготу, аніж східноєвропейський «другий Єрусалим», і що Шевченків «святий Київ наш великий» фізично більше не існує. Чого не потрапили зробити з «Богохранимим градом» ні Батий, ні Сталін, те здійснюється тепер на наших очах. І чим ми зможемо виправдатися перед нащадками? Які доказі залишимо майбутнім киянам, що ми, сьогоднішні, були не такими самими варварами, як ті, хто тут правив?

Віталій Малахов, режисер

– Я категорически против застройки этой местности! Это кощунственно, нарушать гармонию территории древнего Киева, коим является Пейзажная аллея.

Володимир Цибулько, письменник

– Я вважаю, що перш за все необхідно переглянути усі будівничі проекти, дозволи на які видавалися, так би мовити, у часи непрозорих рішень. Усі ці проекти потребують нового перегляду. Крім того, владі Києва вже давно час подумати про Генплан забудови столиці. Тому що до його створення будь-які забудови у стародавньому Києві фактично розривають історичне середовище і зібрати його потім буде неможливо.

Олексій Бриль, член містобудівної ради

– Прошу запомнить этот день, когда мы приняли решение о застройке Пейзажной аллеи. Никакой прекрасный фасад не сможет оправдать здесь появление экрана, который нанесет ущерб пространству аллеи. Видовые точки будут оборваны.

Арсен Савадов, художник

– Пейзажную аллею в Киеве можно сравнить с “Английским живописным парком” в Мюнхене, сюда приходят отдыхать душой. Абсурд и варварство строить в таком месте жилой многоэтажный дом.

Катерина Стукалова, мистецтвознавець

– Уже несколько лет киевляне пытаются спасти Пейзажную аллею, препятствуя так называемому «восстановлению», а, точнее говоря, новострою Десятинной церкви. Тем более шокирующей стала новость, что, несмотря на общественное внимание, прикованное к этому месту, киевские власти не постеснялись дать разрешение на строительство в непосредственной близости от фундамента Десятинной многоэтажного жилого дома. Архитекторов, дающих разрешение на строительство, не останавливает даже то, что эта постройка перекроет столь важную для киевского ландшафта панораму на Андреевскую церковь. Учитывая, что дом предназначается для работников МИДа, возглавляемого одним из руководителей блока «Наша Украина/Народная самооборона», на словах активно поддерживающего гражданские свободы и ограничение произвола чиновников, хотелось бы надеяться, что протесты жителей Киева возымеют свое действие и это строительство так и останется на стадии предпроектного предложения.

Світлана Поваляєва, письменниця: – Насправді у мене вже немає сили коментувати всі ці забудови. Здається, що все марно, що це пришестя Хама, і бидло, яке все це робить, нічим не зупинити. Думаю, що непогано було б цю космічну команду, яка все це зініціювала, відправити кудись на Місяць і нехай там будують бізнес-центри та підземні паркінги. Це дійсно болісно, це мій Київ, який зруйновано вщент, який пішов під землю, лишивши на поверхні смітник. Хоча, можливо, ситуацію врятувало б збройне повстання.

Игор Мельничук, музикант, учасник групи «Брати Гадюкіни»

– Я против того, что места, где можно отдыхать и вдохновляться, превращаются в банальные жилые массивы, не говоря уже о местах исторических, пропитанных атмосферой древнего города.

Дмитро Максименко, фотограф

– В исторической части города производится строительство непонятной этажности, тем более в заповедной зоне. Это показатель дурного вкуса. Лучше бы там сделали застройку с легкими конструкциями, не портящими ландшафт заповедника.

Марк Білорусець, поет, перекладач

– Впечатление, что мы опять хотим украсть у самих себя. Не много в Киеве осталось мест, создающих своеобразие города. Неужели исторический Киев превратится в элитно-спальную резервацию? Ну да, конечно важно, чтобы дом МИДа смотрел на Андреевскую церковь и город Владимира, лишая этой возможности всех других, не причастных к дипломатии. Одно из самых красивых мест города – Пейзажная аллея – может исчезнуть навсегда, на радость дипломатам, архитекторам, киевлянам?!

Мирослав Кувалдин, тв презентер

– Пейзажная аллея – место знаковое не только лично для меня, но для многих других, прошлых, настоящих и будущих поколений, ибо территория эта уникальна. Сюда приходят посмотреть на горизонт, встретить закат, подышать атмосферой этого замечательного места, вдохновиться ею. И эту гармонию хотят поломать, превратив в банальный жилой массив.

Вадим Скуратівський, письменник

– Те що відбувається нині у Києві, я маю на увазі усі ці забудови, інакше, ніж архітектурне варварство, не назвеш. Я вважаю, що українці, та не тільки українці, а й усі слов’яни мають виступити проти цього квазіархітектурного варварства.