Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба.

^2011 р. Біля фундаменту Десятинної церкви в Києві почали будівництво

2011 р. Підсумок тижня: конфлікт між священиками та науковцями загострюється

Дата: 30.05.2011

Шість років фундамент першої кам’яної церкви часів Київської Русі за парканом. Науковці та священики не можуть порозумітися. Перші наполягають на музеєфікації залишків Десятинної церкви, останні прагнуть – звести новий храм. На території святині московський патріархат навіть побудував дерев’яну церкву, де проходять служби. Археологи котрий рік поспіль не можуть завершити розкопки решток храму. А тут ще й невідомо для чого привезли вагончики.

“Технічне приміщення з‘явилося поблизу Десятинної три дні тому, серед ночі. З якою метою і, головне, хто санкціонував появу будівельних вагончиків поблизу святині, досі не відомо. Після їхнього скандального встановлення від малих архітектурних форм почали відхрещуватися майже всі зацікавлені сторони”, – каже журналіст Катерина Лисенко.

Олег став випадковим свідком встановлення будівельних вагончиків. Каже, прогулювався ввечері біля музею, і побачив, як шість вантажних машин вигружають МАФи. Для чого вони потрібні йому до ладу ніхто і не пояснив.

“Люди, які все це вивантажували, були дуже агресивно налаштовані, їх тут було багато, всі вони були міцні, спортивної статури. Було видно, і очевидно, що вони передчували, що можливий конфлікт, хоча робили все це таємно і вночі. Наскільки я зрозумів, і громадськість дійшла висновків, що саме для будівництва церкви вони тут і встановили”, – каже випадковий свідок Олег Карпинець.

Священнослужителі кажуть: щодня моляться, аби новий храм швидше почали зводити. Та робити цього без офіційного дозволу не збираються. Щоб переконати – відчиняють паркан. Втім, звідки в них ключі – не пояснюють. Лише запевняють – тут працюють археологи. Іще вчора священики запевняли, що саме археологи і користуватимуться вагончиками, але сьогодні спростовують свої ж слова.

“Ніякої мови зараз про будівництво ще не йде, немає ні проекту, проект не погоджений. Вагончики тут знаходяться для потреб монастиря”, – каже священик УПЦ МП отець Тарасій.

Тим часом головний архітектор міста запевняє – будувати ніхто нічого не буде. Адже це – суперечить законодавству. І дозволу на це ніхто не дасть.

“Я, вранці коли взнав, що сьогодні чи вчора там завезені вагончики – волосся в мене піднялися на голові. Я потім подзвонив Геннадію Івановичу, до нього всі питання, це керівник реставраційного управління міста. Він сказав – дуже просто, я завіз вагончики для того, щоби могли працювати археологи, щоб вони могли скласти свої інструменти, тому що в них необлаштована територія”, – каже головний архітектор Києва Сергій Целовальник.

“Розмова про те, що нам потрібні будівельні вагончики – ведеться з минулого року. Ми весь час просили, щоб привезли, бо потрібно навіть і паркан новий поставити, і розширювати, але все це треба робити законно, хоч би повідомити. Нас про це не повідомляли”, – каже заступник директора інституту археології НАНУ Гліб Івкін.

Громадськість владі не довіряє і переконана, що церква самовільно захопила територію історичної пам’ятки. Під парканом молодь яро виступає проти діяльності священиків та чиновників.

“Церква, через те, що влада заплющує очі на порушення закону, вона посилює свої позиції. Враховуючи те, що влада сьогодні підтримує Московський патріархат, треба здійснювати великий тиск на владу, щоб вони здійснювали законність на цьому місці”, – каже голова постійної комісії з питань культури Київради Олександр Бригинець.

Саме влада тепер має остаточно вирішити долю святині. Нещодавно навіть конкурс провели на кращу ідею збереження пам’ятки. Обрані два проекти – геть протилежні. Перший передбачає музеєфікацію, другий – зведення нової церкви. Наразі, обидві творчі групи працюють над спільним проектом. Та це ще не означає, що його втілять у життя.

“Просто так будувати, ще й на такому історичному місті Києва – ніхто не дозволить, так не буває. По-перше, це суперечить всім будівельним нормам, містобудівельним нормам, законодавству про охорону пам’яток – а це зона абсолютно жорстко регульованої забудови”, – каже заступник голови КМДА Леонід Новохатько.

Наразі влада не має жодної концепції, проекту та кошторису на відновлення пам’ятки. Якщо ж зазирнути за паркан – то взагалі не скажеш, що це – історична пам’ятка. Фундамент найдавнішої церкви засипаний землею, довкола купа сміття. Науковці бідкаються – з 2007 року всі розкопки проводили своїм коштом. А цьогоріч взагалі не займалися науковою роботою.

“Ось уже починається літо, а кошти на завершення археологічних досліджень так і не виділені, а без коштів, звичайно, ми не можемо закінчити дослідження Десятинної Церкви. І саме дослідження десятинної церкви потребує значного часу, а сезон дуже короткий, і ми можемо знову до осені не встигнути зробити те, що треба зробити”, – каже науковий співробітник інституту археології Віталій Козюба.

Дотепер достеменно не відомо як насправді виглядала Десятинна церква. Саме тому, переконані науковці, збудувати новий храм – неможливо. Занепокоєна долею Церкви, на будівництво якої тисячу років тому Володимир Великий віддав десяту частину своїх доходів, і ЮНЕСКО. Фундамент храму треба зберегти, кажуть фахівці, інакше українці взагалі втратять цю історичну пам’ятку і її можуть викреслити зі списку світової культурної спадщини.

Джерело “24”

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 13

Модифіковано : 15.05.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.