Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Київ, який ми втрачаємо

Альона Мірошник, Ігор Луценко, Ігор Гурчик

Дата: 12.03.2011

Цінність. Десятинка – історична місцевість у центрі Києва – є місцем, звідки, по суті, беруть свій початок Україна, Білорусь і Росія. Вона отримала своє ім’я від найвідомішої з найдавніших церков Київської Русі – Десятинної. Безпосередньо на Десятинці є камінь з написом: „Отсюда есть пошла земля русская“. Поруч – липа, що претендує на право вважатися найстарішою в Україні. За офіційною версією, її посадив 1635 року митрополит Петро Могила.

У землі Десятинки лежать недослідженими незліченні археологічні скарби, які можуть розповісти не тільки про період Київської Русі, а й про часи набагато давніші.

Загрози. Недавно київська влада спішно оголосила конкурс на найкращий проект облаштування Десятинки. В умовах конкурсу містяться положення про потребу забезпечити можливість богослужіння. З урахуванням того, що Українська православна церква претендує на контроль над цією місцевістю, і того, як вона ставиться до пам’яток старовини, це слід вважати серйозним ризиком для Десятинки.

За час незалежної України було багато дискусій з приводу відновлення Десятинної церкви, але до реального будівництва не доходило – остаточної згоди на реконструкцію в суспільстві не було. Ніхто досі не знає, який вигляд мала автентична церква, а будувати навмання ніхто не зважувався. Втім, у справах церковно-історичних нахабність – теж друге щастя.

Вчені, стурбовані такими намірами, зробили кілька заяв у ЗМІ. Тема набула неабиякого розголосу, після чого в Кабміні почали запевняти, що ніякої церкви ніхто не будуватиме. З’явилися також чутки, ніби сам патріарх Кирил виступив проти будівництва „фальсифікату“. Але на цьому пристрасті не вляглися.

Прохопився про плани все-таки будувати церкву Сергій Целовальник, головний архітектор Києва. У січні цього року, відповідаючи на інформаційний запит журналу „Український тиждень“, він розповів, що фундамент музеєфікують, а над ним побудують платформу – там і розміститься храм. У листі Целовальника не було зазначено – церква якої конфесії отримає право цю платформу зайняти, але здогадатися й так нескладно.

Пізніше Лариса Скорик, член Київської містобудівної ради і взагалі архітектор „при ділах“, повідомила, що Целовальник глибоко помиляється. Мовляв, наплутав він щось, церкви не буде – буде тільки музей. Дивно, однак, чого б це державний чиновник в офіційному листі раптом „плутався в показаннях“? До того ж Целовальник досить детально описав план майбутнього музею: наприклад, зазначив розміщення одного з виходів – до Андріївського узвозу. Отже, під час обговорення долі Десятинної він був присутній і слухав досить уважно. Так що не вірити його словам резону поки що немає.

Водночас археологи стверджують, що будь-яке будівництво знищить унікальну пам’ятку історії. „Навіть музеєфікація – не найкращий варіант, адже в процесі неї теж щось руйнується. Ми не все ще знаємо, не все вміємо знайти й зберегти. Краще фундамент просто законсервувати – щоб наші нащадки, освоївши нові технології, змогли розкрити всі таємниці цього місця“, – каже Гліб Івакін, заступник директора Інститут археології НАНУ.

Лякає те, що розпочаті археологічні роботи, м’яко кажучи, ще далекі від завершення, а Десятинку вже терміново хочуть відновлювати. За словами Івакіна, ніяких грошей, що нібито виділялися на розкопки, археологи так і не бачили. Кошти зазвичай перераховували Інституту археології наприкінці року, коли вже неможливо було встигнути їх освоїти. А неосвоєне в археологів просто забирали. Проте за цей час фактично на голому ентузіазмі вчені провели величезну роботу. Під час розкопок було знайдено залишки фресок, оборонного валу, житлової будівлі, поховань киян різних періодів, зокрема поганських.

До речі, частково будівництво на фундаменті Десятинної вже йде. За адресою Десятинний провулок, 3, одна з конфесій споруджує свої господарсько-адміністративні будинки. З огляду на те, що в археологічних розкопках беруть участь екскаватори, можна засумніватися в намірах. Церква „активничає“ і з іншого боку Десятинки – там збудували ні багато ні мало – „монастир“.

Хто будує? Улітку 2006 року представник Української православної церкви (Московського патріархату) архімандрит Гедеон установив біля фундаменту Десятинної церкви намет, де й проводив богослужіння. А пізніше ця релігійна громада побудувала дерев’яну каплицю. Тепер тамтешні будівлі іменують не інакше як монастирем.

Починаючи з осені минулого року, давня історія вийшла на новий виток. Отець Гедеон повідомив журналістам, що президент Янукович уже підписав указ про спорудження храму Московського патріархату на фундаменті Десятинної церкви. Пізніше ця інформація ніяк не підтвердилася. Проте пожильці дерев’яної каплиці почали заявляти археологам, які там працюють, про свої грандіозні плани. За словами Гліба Івакіна, церковники прямо казали археологам, що збираються будувати монастир для трьох сотень ченців, братській корпус та іконописну академію.

Офіційна Москва вустами патріарха Кирила заспокоює громадськість: ієрарх заявив, що саму Десятинну церкву вони відбудовувати наново не мають наміру – все з тієї ж причини, що не відомий вигляд первісної будівлі.

Правовий аспект. Ніякої дозвільної документації на будівництво на землях історико-культурного призначення, в зеленій зоні Національного музею історії України, у тамтешньої церковної громади немає. Про це, зокрема, заявляв Василь Присяжнюк, на той момент керівник головкому архітектури. Проте незаконну „малу церковну форму“ ніхто так і не демонтував.

Джерело: «Дзеркало тижня. Україна»