Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Лілія Пивоваренко

1999 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 656:476 піксел

Будинок готелю 30 – 40-х pp. 19 ст., в якому зупинялася Марко Вовчок (іст.).

Вул. Братська, 7.

Поряд з Контрактовою пл., на червоній лінії забудови вулиці. Двоповерховий, цегляний. Колишній готель «Московський».

Тут в 1854 р. проживала Марко Вовчок (справж. – Вілінська Марія Олександрівна, за чоловіком – Маркович; 1833 – 1907) – письменниця, етнограф. В 1853 – 55 рр. з чоловіком О. Марковичем перебувала в Києві за кількома адресами (вулиці Братська, 7; Володимирська, 9; Кирилівська, 21; Трьохсвятительська, 4). З них збереглися будинки на вулицях Братській і Трьохсвятительській. Київський період відіграв важливу роль у формуванні Марка Вовчка як письменниці, тут вона збирала український фольклор, вивчала побут селян. Збереглося чимало пісень, записаних нею в Києві й на його околицях – Пріорці та Шулявці, в селах Борщагівка, Бровари, Сичівка та ін. У ті роки вона почала впорядковувати словник живої української мови, над яким працювала все життя. У цей період в її зошитах з’явилися перші начерки оригінальних художніх творів, близьких за змістом і стилем до «Народних оповідань», датованих 1853 р. Деякі з записів цих років Маркович передали поетові А. Метлинському. У виданих ним «Народних південноросійських піснях» (1854) опубліковано дві пісні з підписом «М. А. Маркевичева» (М. О. Маркович). На становлення і подальший розвиток творчості Марка Вовчка великий вплив мало спілкування у Києві з відомим істориком і етнографом М. Маркевичем, лікарем і етнографом С. Носом, палкими шанувальниками творчості Т. Шевченка В. Рєпніною, Д. Каменецьким, який сприяв виданню творів Кобзаря, М. Чалим – першим біографом поета та іншими діячами української культури. Кімната, в якій проживала Марко Вовчок, містилася на другому поверсі, в лівому крилі готелю.

В 1958 р. на фасаді будинку встановлено мармурову меморіальну дошку (арх. І. Шмульсон).

Брандис Е. Марко Вовчок. – К., 1975;

Засенко О. Марко Вовчок: Життя, творчість, місце в історії літератури. – К., 1964;

Лобач-Жученко Б. Б. Літопис життя і творчості Марка Вовчка. – К., 1983.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 213 – 214.