Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Білокінь, Ніна Коваленко,Тетяна Скібщька

Житловий будинок 1890-х pp., в якому містилася майстерня Кавалерідзе І. П., проживав Титов Ф. І.

(іст.).

Андріївський узвіз, 21.

На вигині вулиці. Споруджений за затвердженим 1891 р. проектом арх. В. Ніколаєва для настоятеля Андріївської церкви.

Дво-, триповерховий, цегляний. Складається з верхньої прямокутної і нижньої Г-подібної у плані секцій, зблокованих під тупим кутом і розділених по нижньому поверху проїздом. Асиметричний за композицією фасад поділено на дво-, тривіконні прясла лопатками і завершено ренесансним карнизом з модульйонами. Декор фасаду – нішки й поребрик – виконані у цегляному стилі.

Влітку 1911 р. у напівпідвальному приміщенні будинку була майстерня Кавалерідзе Івана Петровича (1887 – 1978) – скульптора, кінорежисера, драматурга, народного артиста УРСР (з 1969). Після повернення із Парижа, де 1910 – 11 рр. він навчався у приватній студії, художник отримав замовлення на спорудження пам’ятника св. княгині Ользі, що був відкритий того ж року на Михайлівській площі (розібраний у 1919 – 23 рр., відновлений 1996 р.), а також майстерню для роботи над ним. 1991 р. в будинку створено Меморіальний музей-майстерню І. Кавалерідзе, який працював спочатку на громадських засадах при Спілці кінематографістів України. З 1993 р. – державний музей.

У 1910-х pp., аж до виїзду за кордон на еміграцію (1918), у будинку мешкав Титов Федір Іванович (1864 – 1935) – історик, книгознавець, протоієрей, доктор богослов’я, настоятель Андріївської церкви (1896 – 1918).

ДАК, ф. 163, оп. 58, спр. 245;

Иван Кавалеридзе; Сб. статей и воспоминаний. – К., 1988;

Капельгородська Н. М.,Синько О. Р. Іван Кавалерідзе: Грані творчості. – К., 1995;

Нименко А. Кавалеридзе – скульптор. – К., 1988.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 163 – 164.