Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

Могила Муравйова А. М.

У склепі в нижній частині церкви

Муравйов Андрій Миколайович (1806 – 74) – письменник, пам’яткоохоронець почесний член Московської та Київської духовних академій. Народився в Москві. Здобув домашню освіту, у 1832 – 46 рр. працював у святійшому синоді, пізніше – в Департаменті азіатських справ, начальником тюремного кабінету. Автор численних праць з питань релігії, історії церкви, які були широко розповсюджені й витри мали багато видань, зокрема «Подорож до святих місць» (1832), «Листи про богослужіння Східної кафолічної церкви» (1836), «Історія російської церкви». (1838), «Перші 4 століття християнства» (1840), «Розкол, який викривається своєю історією» (1854), «Житія святих російської церкви, також Іверських і Славенських» (1855 – 58) та ін. До книги «Подорож до святих місць руських» (1838) увійшов розділ про Київ, який А.Муравйов неодноразово відвідував. Зібрав значну колекцію старожитностей.

1859 року придбав у Києві на Андріївському узвозі, 38 садибу, куди щоліта приїздив з Санкт-Петербурга, 1868 р. переселився остаточно. Багато зробив для охорони пам’яток та історичного середовища Києва, завдяки його клопотанням відремонтовано каплицю під колоною Магдебурзькому праву та поновлено хресний хід до неї, врятовано від військового будівництва територію Старокиївської гори. Особливо піклувався Андріївською церквою, був ініціатором та організатором збору коштів і влаштування спеціального комітету для проведення ремонтно-реставраційних робіт і укріплення схилів гори (діяв до жовтня 1869 р.). В ході цих робіт було поновлено баню і декор церкви, відремонтовано священицькі покої у стилобаті й влаштовано в них церкву в ім’я преподобного Сергія (1865), впорядковано навколишню територію. За його клопотанням церкві було подаровано від Міністерства внутрішніх справ 2 ікони в ошатних кіотах, від київського митрополита Арсенія – картину П. Бориспольця «Проповідь апостола Андрія», від графа Шереметьєва – копію картини з його домової церкви – «Вибір віри князем Володимиром». Був одним з фундаторів Свято-Володимирського братства у Києві (1864), з 1869 р. – його головою. Зібрав велику колекцію старожитностей у т.ч. ікон, хрестів, краєвидів Києва, для якої у цьому будинку було відведено спеціальну кімнату.

На першому поверсі цокольного об’єму в стіні сучасної вчительської кімнати, вмуровано плиту з чорного граніту з викарбуваним слов’янськими літерами написом.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 160.