Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Київ, який ми втрачаємо

Альона Мірошник, Ігор Луценко, Ігор Гурчик

Дата: 12.03.2011

Процес руйнації історії в Україні перманентний і повсюдний. І скрізь болісний. І в головах, і в камені. У Києві – особливо. Тому що тут б’ється серце країни й живе душа народу. Місто за свої героїчні століття бачило чимало. Татари, половці, німці, поляки… «Золоті ворота» мають свої зарубки. Але стократ болючіше, коли б’ють свої. Обравши вдалу позицію на Печерських пагорбах, Хрещатику або в рейтингу „Форбс“.

Правда, свої ж нині й обороняють. Вступивши в справжню громадянську війну за Київ. Насправді ці люди з пікетів і мітингів, які днюють і ночують біля незаконних забудов і напівзруйнованих пам’яток, – взірець громадянської позиції та самоорганізації в Україні. І ми з ними по один бік барикад.

Безумовно, щось уже втратили безповоротно. Щось іще можна врятувати. І цей матеріал почасти – нагадування, почасти – застереження. Владі (й бізнесу у владі) насамперед. Яка не так давно вустами глави Київської міської адміністрації Олександра Попова презентувала початок роботи над таким собі „романтичним генеральним планом столиці“.

Отож, спостерігаючи за реальністю у виконанні чергових романтиків у кріслах і „майбахах“, із депутатськими значками і міліцейськими ксивами, ми (про всяк випадок) склали своєрідний „Топ-10“ об’єктів, які вже сьогодні потрапили в критичну зону ризику. Культурного. Архітектурного. Національного. Перші п’ять – перед вами.

Схили Дніпра

Цінність. Осередком краси столиці є схили його правого берега, де зелені пагорби й золоті бані церков утворюють обличчя української столиці. Це єдиний комплекс історичних і природних пам’яток, без якого Київ неможливий.

Загрози. Загроза автентичності схилів – житлова та комерційна забудова. Першою ластівкою став будинок за адресою Грушевського, 9 а. Віктор Ющенко, коли був президентом, точно формулював варварський характер цього будівництва: від нього, мовляв, „усі князі перевертаються“ в могилах. Проте будинок встояв, і почалося будівництво другої черги будинку, а також спорудження аналогічного будинку, трохи правіше по схилу, за адресою Мазепи, 11 а.

За нової влади в тіло правого берега Дніпра вгризлося ще одне будівництво.Самі схили, схоже, готові скинути з себе ненависні будівлі. Через повільний зсув грунту під будинком на Грушевського в дренажних системах нині стаються аварії – деформується стеля, тріскаються стіни і навіть трапляються обвали.

До речі, друга черга будинку на Грушевського, 9 а, будується для того, щоб урятувати від неминучої загибелі першу, ставши їй підпіркою. Палі фундаменту перегородили шлях підземним водам, і якщо дренаж вийде з ладу, скандальним хмарочосам – що на Грушевського, що на Мазепи – недовго жити. Втім, уже й сьогодні такі масштабні проекти – небезпека для дуже крихкіх схилів. А житло в них найкраще підходить для заможних самовбивць і являє собою небезпеку для всіх, хто їздить або прогулюється довкола.

Хто будує? Нині князям заважає спочивати в могилах особисто президент Віктор Янукович: прямо на схилі біля Маріїнського парку будується вертолітний майданчик, основою для якого буде багатоповерховий будинок. Не дуже відома приватна компанія „Амадеус Ко“ почала там будівництво ще до того, як Київрада вирішила виділити їй цих 2,18 гектара найцінніших земель в оренду за ціною менше 800 грн. за сотку – як за город у районному центрі.

Символічно, що третій осередок лиха на схилах – елітний житловий будинок за адресою Мазепи, 11 а, прямо над Аскольдовою могилою, – нині пов’язаний із Дмитром Фірташем, людиною не чужою обом президентам. До клубу осіб, відповідальних за руйнування головного київського ландшафту, Фірташ потрапив завдяки своєму молодшому бізнес-партнерові Вагіфу Алієву, який, станом на кінець минулого року, був власником монстра над Аскольдовою могилою.

При Кучмі ділянкою володів Ігор Бакай, при Ющенкові – Василь Горбаль, який потім увів у свій проект Алієва, щоправда, „забув“ повідомити, що земельну ділянку поміщено в іпотеку, держателем якої був на той час його Укргазбанк. Під час кризи Горбаль з банком прогорів, але досі за ділянку тривають суди.

Будинок на вулиці Мазепи будує компанія „К.А.Н. Девелопмент“, президент якої – Ігор Никонов – також має частку в цьому проекті. 18-поверховий будинок під претензійною назвою Diamond Hill виглядатиме як брат чудовиська з Грушевського, 9 а. Поруч – меморіал жертвам Голодомору, а прямо впритул – символічний цвинтар на згадку про жертв репресій 1930-х років. Трохи нижче будинку – церква Аскольда і Діра. Через п’ятсот метрів починаються золоті бані Лаври, на які ця масивна будівля візуально тиснутиме.

Правовий аспект. Нинішній Генплан Києва надає вищий ступінь захисту цим територіям, відносячи всі схили правого берега до категорії цінних земель, а частину з них – до „найбільш цінних“ (ботсад, парк Вічної Слави, парк від Аскольдової могили до Зеленого театру тощо), а також – „найцінніших“ (Лавра, Видубицький монастир, Аскольдова могила).

Використання схилів Дніпра для житлової забудови суперечить не тільки Генеральному плану, а й будь-якій людській логіці. Прямокутні житлові багатоповерхівки не тільки створюють естетичний дисонанс з ансамблем церков і парків на схилах, вони знищують історичне обличчя Києва, яке зберігалося протягом тисячоліть.

Джерело: «Дзеркало тижня. Україна»