Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Дуже цікавим було різьблення на камені в Галицько-Волинській землі. Під час розкопок у стародавньому Галичі знайдено багато різьблених капітелей, баз колон, фрагментів порталів та вікон, оздоблених не тільки орнаментальним, а й сюжетним різьбленням [зберігаються у Львівському історичному музеї]. Так, бази півколонок Успенського собору в Галичі прикрашали людські й тваринні маски. На людській масці добре передано зачісане на проділ волосся та великі очі з позначеними зіницями (іл. 190). Інша маска – зображення лева. Пластично і дуже виразно передано його пишну гриву, широкі брови та інші деталі [зберігається в обласному краєзнавчому музеї в Івано-Франківську]. Подібне зображення лева зустрічається і в ужитковому мистецтві Галича, зокрема на кам’яній шкатулці.

Важливо відзначити, що в орнаментальному різьбленні Галича тих часів (як про це згадувалося в розділі про архітектуру Галицької землі) з’являються вже зовсім нові риси, відмінні від візантійського і характерні для романського мистецтва. Прикладом цього можуть служити архітектурні деталі з Успенського собору в Галичі (іл. 191). Над порталами і над вікнами цієї споруди ішов рельєфний фриз, на якому вирізьблено у шахматному порядку валики.

Подібний мотив зустрічається в романській архітектурі європейських країн XII століття. Крім Баликового, на Русі застосовували й зубчастий орнамент, який особливо характерний для архітектурного оздоблення храмів Владимиро-Суздальської землі. Він також має аналогії на Заході.

Серед інших архітектурних деталей Галича великий інтерес становлять фризи порталів з пишним різьбленням у вигляді вертикальних хвилястих ліній, між якими вміщене красиве широке листя, або ромбічний візерунок з розетками всередині [зберігаються в музеї у селі Крилос, ІваноФранківської обл., інв. № 1437].

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 242 – 243.