1991 р. Воскресенська ротонда
Розмір зображення: 691:419 піксел
Залишки Воскресенської ротонди. Розкопки 1989 р.
Урочище «Воскресенське» знаходиться напроти стрілки мису Крилоського городища по другий, правий бік Мозолевого потоку (іл.1). Воно представляє собою невеликий пагорбок заввишки 8-12 м з ніби «зрізаним» вершком і стрімкими схилами. Привабливі зовнішні риси горбка та його загадкова назва стали об’єктом зацікавлення ще перших дослідників літописного Галича. Л.Лаврецький розкопав тут у 1884 році фундаменти невідомої восьмикутної, на його думку, будівлі. І.Шараневич заочно зробив висновок, що фундаменти подібні за формою і матеріалом до «Полігону» в урочищі «Карпів гай» і вважав знахідку залишками церкви-ротонди Воскресення, яка, на основі даних вченого, існувала ще у XVIII ст. Київський професор Володимир Антонович, який оглянув розкоп у 1885 році, вважав, що фундаменти на «Воскресенськім», як і «Полігону» треба відносити до оборонних кам’яних веж. Повторні дослідження нерозгаданої ротонди розпочав Я.Пастернак у 1941 році. Війна не дала можливості до кінця вивчити об’єкт. Однак. Я.Пастернак встиг зафіксувати план пам’ятки і зробити висновок на користь кам’яної церковці чи каплиці. Брак багатьох даних змусив звернутись до пам’ятки втретє у 1989 році. Розкопки розпочали археологи з Ленінграду, а продовжила експедиція Інституту суспільних наук зі Львова.
Фундаменти окреслюють вцілому круглясту форму будівлі (іл.18). Зовнішні контури фундаменту досить розпливчасті і утворюють коло діаметром близько 10 м. Фундамент сильно пошкоджений тривалою оранкою після розкопів 1884 та 1941 рр. В одному місці він зовсім втрачений, а місцями розораний до ширини 2 м. Конструкція фундаменту складається з плит мергелю або опоки і річкового каміння на землі та глині. Жодних слідів кам’яного будівництва не було зафіксовано. Археологи прийшли до висновку, що споруда представляла собою зрубну дво- або триярусну дерев’яну церкву-каплицю, план якої швидше всього був восьмигранним. Матеріал, з якого споруджений фундамент, вказує на відносно пізній час побудови. Споруду слід датувати XIII століттям.
Джерело: Лукомський Ю.В. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич: 1991 р.