Церква Преображення

Розмір зображення: 619:800 піксел

Найдавніші згадки датуються 1535 р. 1 В актовій книзі Холмського гродського суду в записі 1629 р. в списку церков, за які сплачено особливий податок по 1 zł., встановлений 1628 р. згадується і місцева церква. 2 Симеон Доброчевський з Крилова при місцевій церкві у 1660-1670 рр. написав нотолінійний Ірмолой (тепер зберігається в Національному Музеї у Львові). 3 У 1777 р. збудовано нову дерев’яну церкву, про що свідчив напис над входом. 4 Це була тризрубна однобанна будівля з дзвіницею над бабинцем. Наву вкривав восьмибічний намет на низькому світловому восьмерику. З 1875 р. – православна.

У квітні 1910 р. був підписаний контракт з будівничим Гервасієм Кочоровським з Варшави5 на спорудження нового мурованого храму за проектом 1907 р. єпархіального архітектора А. Пуринґа. 6 Кошти на будову виділили тульські дворяни Єлизавета і Клавдій Пасхалови. 7 Нову споруду у неоросійському стилі завершено у 1911 р. і освячено єпископом Євлогієм у тому ж році. 8 У 1913 р. стару церкву продано в село Біскупичі Володимир-Волинського повіту Волинської губернії (тепер в складі міста Нововолинська Волинської області) для побудови там замість згорілої, а іконостас продано до церкви в селі Локачі тієї ж губернії. 9 Після першої світової війни церкву зачинено. 8 липня 1938 р. з наказу влади польські робітники розпочали знищення храму. 10 Частина муру, яка завалилася, придавила одного з робітників, що дуже знущався над православним обрядом і святими. Нищення святині тривало кілька тижнів. Під час німецької окупації в місті була відновлена православна парафія. 11 У 1943 р. завершено коштом парафіян відновлення зруйнованої мурованої церкви – відремонтовано стіни і дахи, побудовано крилос, встановлено новий іконостас, направлено частину вівтаря. 12 Закрита після закінчення війни і повністю зруйнована в кінці 1940-х на початку 1950-х рр.

Нова церква була мурованою спорудою в неоросійському стилі, що дуже нагадувала інші церкви архітектора Пуринґа. Складалася з ширшої кубічної нави, до якої зі сходу прилягав нижчий і вужчий гранчастий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – незначно вужчий і дещо нижчий прямокутний бабинець. Наву вкривав наметовий пірамідальний дах, увінчаний цибулястою банею на вузькій шиї. Чотири цибулясті баньки були поставлені по чотирьох кутах нави на високих восьмибічних вежеч-ках, а п’ята вінчала гребінь п’ятисхилого даху вівтаря. Бабинець вкривав двосхилий дах, над яким на західному фасаді здіймався ярус відкритої восьмибічної аркової вежі-дзвіниці, увінчаний високим восьмибічним наметом з цибулястою маківкою. Вхід в церкву в західній стіні присінку попереджував ґанок на двох колонах, вкритий двосхилим дахом з невеличкою цибулястою маківкою на його гребені. Нетиньковані цегляні стіни членували аркади, в яких розташовувались високі півциркульно завершені вікна. У тимпанах псевдозакомар нави розташовувались фрескові зображення святих і сцен з біблії.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 164.

2. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – C. LXIII.

3. Ясиновський Ю. Українські та білоруські но-толінійні Ірмолої 16-18 століть. – Львів, 1996. – С. 164.

4. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 360.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1825.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, Sygn. 2118.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1825.

8. ХЦЖ, 1911. № 19. – C. 560.

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, Sygn. 2118.

10. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуш 59; Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.

11. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

12. Звідомлення з Холмсько-Підляської Єпархії. – Холм, 1943. Ч. 11. – С. 44.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 248 – 250.