Опис меморіалу

Меморіал Пам’яті Героїв Крут поблизу села Крути Чернігівської області

Вперше увіковічнити місце бою намагалися ще 1989 року (до 70-річчя події) представники громадських організацій – Української Гельсінської Спілки, Просвіти, долаючи шалений опір (у тому числі й фізичний) з боку тодішньої влади. Під час відзначення 80-річчя події, що відбувалося силами Всеукраїнського об’єднання ветеранів, очолюваного академіком Ігорем Юхновським, було насипано могилу.

2006 року вже за участі Президента Віктора Ющенка та представників Уряду, нарешті, відкрили Меморіал Пам’яті Героїв Крут: було насипано нову могилу, на якій встановлено пам’ятник. Водночас зберігається також і могила, насипана ветеранами. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам’ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона має нагадувати колони Київського університету, звідки була більшість студентів, що билися під Крутами.

На металевій пам’ятній дошці накреслено:

«Тут береже Україна вічний сон молодих своїх синів,

які загинули геройською смертю в борні за її волю під Крутами 29 січня 1918 року

†

Побудовано за кошти братства “Броди – лев”»

Бронзова пробита кулями гімназійска шинель наче розіп’ята на хресті…

На камені перед входом до каплички – слова національного гімну України:

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу»

Битва під Крутами тривала близько 5 годин і закінчилася поразкою українських загонів, які захищали підступи до Києва.

Стосовно точної кількості загиблих, то офіційного підтвердження їх кількості й досі немає – за свідченнями учасників подій ймовірно вбито було близько 250-300 осіб з українського боку, але достеменно відомі імена тільки тих, що потрапили в полон і були закатовані більшовиками (їх потім перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві).

Стосовно воєнно-політичного значення битви під Крутами, то, безумовно:

• в масштабах всесвітньої Історії ця битва була зовсім незначною;

• вона не була зразком військового мистецтва;

• вона не мала вирішального значення в перебігу військових дій.

Разом з тим:

• ця битва щонайменше на добу затримала стрімке просування більшовицьких військ на Київ, що дало змогу врятуватися і урядовцям Центральної Ради, і частині жителів Києва;

• ця затримка дозволила бійцям Симона Петлюри придушити більшовицький заколот – повстання на заводі „Арсенал” у Києві, що почалося в ніч з 28 на 29 січня (на придушення цього бунту було кинуто Гайдамацький кіш Слобідської України, що мав діяти під Крутами).

Однак особливого значення у свідомості багатьох Українців битва під Крутами набула як символ патріотизму і жертовності молоді у боротьбі за незалежну Україну. Вона стала символом нескореного духу нашої нації.