Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

Монастир василіян

1998 р. Жовківщина

с. Крехів. (УГКЦ)

Церква св. Миколи Крехівського монастиря ЧСВВ.

Крехівський монастир розташований на південній околиці села на відстані 3 км від нього. Заснований у 1612 р. старцем Іоілем під горою Побійною. Там над печерою постала перша дерев’яна церква св. ап. Петра і Павла. Дещо пізніше монастир перенесено на нинішнє місце. У 1660-х pp. його обведено мурованою стіною з чотирма наріжними і п’ятою надбрамною вежами, внаслідок чого він став оборонним. На території монастиря були дерев’яні церкви: Преображення Господнього (головна), св. Миколи, Св. Трійці та каплиця Покрови пр. богородиці. Крехівський, тоді Святопреображенський, монастир відтворив на гравюрі 1699 р. монах-мистець Діонісій (Денис) Сінкевич. Ця обитель пов’язана з такими історичними іменами, як гетьман Петро Дорошенко та Іван Мазепа, які були там під час турецької війни 1672 р. У 1775 р. у монастирі почалися значні відбудовчі роботи. В цьому ж році стару церкву Преображення Господнього продано до с Добросина, решта церков – в інші навколишні села. Церква св. Миколи, розібрана ще у 1755 році, продана до села Лозини, а її іконостас до с. Зарудець Жовківського повіту, де зберігається до нинішнього дня.

Сучасна мурована церква св. Миколи збудована між 1721 – 1751 pp., правдоподібно, за проектом Дениса Сінкевича, який був її фундатором, і скінчена після його смерті. Точна дата початку будівництва – невідома, у 1721 р. почали заготовляти будівельний матеріал. Згідно з письмовими джерелами, будівництво розпочате за ігумена Єссе Глинського (з 1727 р.), а в списку ігуменів занотовано, що церкву почав мурувати Йосафат Снятковський (1737 p.). Повне викінчення наступило за Йосафата Висоцького (від 1747 по 1751 p.). Іконостас для цієї церкви виконав Василь Петранович у 1740-х pp., амвон різьбив Олександр Кулявський з Жовкви. За ігуменства Сильвестра Лащевського продовжилось прикрашення церкви. У 1775 р. вівтарну частину розписав al fresco львівський живописець Петро Витавицький. У наступному році художник Остап Білявський виконав фресковий стінопис у каплиці св. Миколи. Каплиця пр. богородиці по лівій стороні мальована у 1778 р. В 1776-1778 pp. іконостас розсунено по бічних каплицях, а посередині поставлено вівтар на чотирьох колонах з різьбленими царськими вратами. Врата різьбив Іван Щуровський, вівтар – Матвій Полейовський, обидва зі Львова.

Усі ці мистецькі цінності були знищені після 1946 p. Збереглися лише чудотворна ікона Богоматері Верхратської та ікона св. Миколи, які до 1991 р. перебували у львівських церквах св. Параскеви та Успения пр. богородиці. Невеличка декоративна баня з ліхтарем на даху бабинця поставлена під час ремонту 1779 р. Реставрована у 1854 р. Монастир стояв закритим з 1946 по 1990 р. 29 серпня цього року з Гошева прибули перші новики. Першим ігуменом відродженого монастиря став о. Теодозій Янків. В монастирі відкрито Малу греко-католицьку семінарію. Ведуться реставраційні роботи за проектом архітектів Семена Цимбалюка (керівник) , Богдана Барана, Світлани Храпаль та інженера Ярослава Римара (Державна перша премія в галузі архітектури за 1997 р.).

Ансамбль монастиря складається з церкви св. Миколи, трьох корпусів келій, оборонних мурів з вежами і воротами.

Церква розташована при східній оборонній стіні. Мурована, хрестова в плані споруда з вкороченими прямокутними раменами та прямокутним бабинцем і гранчастим вівтарем. Середхрестя трансепту вінчає шоломова баня на восьмигранному підбаннику, увінчана світловим ліхтарем з маківкою. Аналогічної форми баня, але без підбанника, покриває вівтарну частину. Трансепт і бабинець вкриті двосхилими дахами. Над бабинцем встановлена псевдобаня з ажуровим ліхтарем. Північний і південний фронтони декоровані трьома нішами. Кути споруди підкреслені спарованими пілястрами, головний вхід акцентований порталом зі скульптурним рельєфом св. Миколи. Інтер’єр вкритий новим стінописом, виконаним у 1993-1994 pp.

Корпуси келій розташовані при східній і південній оборонних стінах. Побудовані вони в декілька етапів: 1755, 1775-1780 та 1902 pp. Первісна дзвіниця, яка знаходилась над первісною брамою в східній оборонній стіні, відновлена у 1995-1996 pp. Тоді ж відновлена і дзвіниця, влаштована у 1759-1761 pp. на північно-східній оборонній вежі з XVII ст. Відновлені також і оборонні мури та вежі монастиря, зведені в 1660-х pp. Тривають роботи по повному відтворенню монастирської обителі.

Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998 р., с. 84 – 89.

Вкладені елементи

с. Крехів. Монастир. Гравюра Д. Сінкевича 1699 p. 	Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998 р., с. 85.
1699 р. Загальний вигляд монастиря
с. Крехів. Монастир. Гравюра Д. Сінкевича 1703 р. (збірка Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України) 	Джерело: Слободян В.…
1704 р. Загальний вигляд монастиря
с. Крехів. Загальний вид монастиря. (фото В.Ольхом’яка, 1981) 	Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998…
1998 р. Загальний вигляд монастиря
с. Крехів. Церква св. Миколи, XVII ст. (фото В.Ольхом’яка, 1998) 	Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква:…
1998 р. Загальний вигляд церкви св.Миколи з позиції С4
с. Крехів. Оборонна вежака і фрагмент мурів. (фото В.Ольхом’яка, 1998) 	Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. –…
1998 р. Оборонна вежака і фрагмент мурів

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 372

Модифіковано : 26.11.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.