Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

Монастир василіян

1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

Розмір зображення: 800:520 піксел

Світлина С. Цимбалюка 1996 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 188.

с. Крехів.

Жовківський.

Церква св. Миколи Крехівського монастиря ЧСВВ. XVIII.

Крехівський монастир розташований на південній околиці села на відстані 3 км від нього. Заснований у 1612 р. старцем Іоілем під горою Побійною. Там над печерою постала перша дерев’яна церква св. ап. Петра і Павла. Дещо пізніше монастир перенесено на нинішнє місце. У 1660-х pp. його обведено мурованою стіною з чотирма наріжними і п’ятою надбрамною вежами, в наслідок чого він став оборонним. На території монастиря були дерев’яні церкви: Преображення Господнього (головна), св. Миколи, Пресв. Трійці та каплиця Покрови Пр. Богородиці.

Крехівський, тоді Святопреображенський, монастир відтворив на гравюрі 1699 р. монах-мистець Діонісій (Денис) Сінкевич. Ця обитель пов’язана з такими історичними іменами, як гетьмани Петро Дорошенко та Іван Мазепа, які були там під час турецької війни 1672 р.

У 1775 р. в монастирі почалися значні відбудовчі роботи. В цьому ж році стару церкву Преображення Господнього продано до с. Добросина, решта церков в інші навколишні села. Церква св. Миколи, розібрана ще у 1755 році, продана до села Лозини, а її іконостас до с. Зарудець Жовківського повіту, де зберігається до нинішнього дня. Сучасна мурована церква св. Миколи збудована між 1721 – 1751 pp., правдоподібно, за проектом Дениса Сінкевича, який був її фундатором, і скінчена після його смерті. Точна дата початку будівництва – невідома, у 1721 р. почали заготовляти будівельний матеріал. Згідно письмових джерел, будівництво розпочате за ігумена Єссея Глинського (з 1727 р.), а в списку ігуменів занотовано, що церкву почав мурувати Йосафат Снятковський (1737 p.). Повне викінчення наступило за Йосафата Висоцького (від 1747 по 1751 p.).

Іконостас для цієї церкви виконав Василь Петранович у 1740-х pp., амвон різьбив Олександр Кулявський з Жовкви. За ігуменства Сильвестра Лащевського продовжилось прикрашення церкви. У 1775 р. вівтарну частину розписав al fresco львівський живописець Петро Витавицький. У наступному році художник Остап Білявський виконав фресковий стінопис у каплиці св. Миколи. Каплиця Пр. Богородиці по лівій стороні мальована у 1778 р.

В 1776 – 1778 pp. іконостас розсунено по бічних каплицях, а посередині поставлено вівтар на чотирьох колонах з різьбленими царськими вратами. Врата різьбив Іван Щуровський, вівтар – Матвій Полейовський, обидва зі Львова. Усі ці мистецькі цінності були знищені після 1946 р. Збереглися лише чудотворна ікона Богоматері Верхратської та ікона св. Миколи, які до 1991 р. перебували у львівських церквах св. Параскеви та Успения Пр. Богородиці.

Церква хрестова в плані з вкороченими раменами, завершена двома банями з ліхтарями над середхрестям трансепту і вівтарем. Центральна баня спочиває на восьмигранному барабані, вівтарна – без нього. Невеличка декоративна баня з ліхтарем на даху бабинця поставлена під час ремонту 1779 р. Реставрована у 1854 р.

Монастир стояв закритим з 1946 по 1990 р. 29 серпня цього року з Гошева прибули перші новики. Першим ігуменом відродженого монастиря став о. Теодозій Янків. В монастирі відкрито Малу греко-католицьку семінарію. Ведуться реставраційні роботи за проектом архітектів Семена Цимбалюка (керівник), Богдана Барана, Світлани Храпаль та інженера Ярослава Римаря (Державна перша премія в галузі архітектури за 1997 p.).

Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника. Відділ рукописів, фонд монастирі василіянські, № 121.

Коссак Е. Шематизм провінції св. Спасителя Чина св. Василія Великого в Галіції і короткий погляд на монашество руске. Львів, 1867, с. 26 – 28.

Січинський В. Архитектура крехівського монастиря по деревориту 1699 р. – Львів, 1923.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 186 – 188.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 160

Модифіковано : 28.11.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.