1968 р. По Україні
Г. Н. Логвин
Село Крехів розташоване за 7 кілометрів від Жовкви. На його околиці в першій половині XVII ст. був заснований монастир з дерев’яними спорудами, які згодом були замінені кам’яними. В 1699 р. Діонісій Синкевич виконав велику гравюру на дереві, де зобразив увесь монастир. Для історика українського дерев’яного будівництва це документ першорядної цінності. З нього видно, що вже в середині XVII ст. існували головні типи українських тридільних і хрещатих церков. У XVIII ст. в монастирі заходилися споруджувати нову кам’яну церкву, а дерев’яну, збудовану в 1658 р., і невелику дзвіницю продали в Крехів, куди вони й були перенесені. Що сучасна крехівська дерев’яна церква з дзвіницею є саме ті, що на гравюрі, доводить порівняння зображення і вигляду цих споруд у натурі: схожість абсолютна. У північно-східному парусі нам удалося прочитати напис, залишений теслярем: «Ту майстровав Іван Жомюк». Але чи належить цей напис до 1658 р., коли церква споруджувалася, чи до 1720-х років, коли її після перенесення наново зібрали, – невідомо. Виходячи з написання літер і характеру та змісту напису, ми гадаємо, що він зроблений у 1658 р. Цей тесляр був талановитим майстром, який мав, до того ж, широкий мистецький кругозір і засвоїв основні засади архітектури Ренесансу. Про це свідчать закони пропорціональної побудови, застосовані ним при розбивці плану і при визначенні висот об’ємів та їх співвідношень, а також рисунок і форма бань та ліхтариків. Немає сумніву, що в цьому храмі втілено головні закони архітектури Ренесансу, але майстер вибрав з неї тільки те, що можна застосувати в дереві, а все чуже природі такого матеріалу відкинув. Цей досконалий твір став за взірець і для церкви Трійці в Жовкві, про яку ми вже казали.
Поруч з церквою стоїть невелика, оборонного типу, дзвіниця з проїжджою брамою, з бійницями в нижньому ярусі; у верхньому вона має побудову, що повторює «підсобиття» замкових башт. В оточенні величезних двохсотрічних лип церква і дзвіничка становлять заповідний куток дерев’яної народної архітектури XVII ст.
Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 251.