Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба.

^Крешів с

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва богородиці

Розмір зображення: 800:758 піксел

Вперше згадується в документах 1515 р. 1 На останньому листі “Євангелія”, яке було в місцевій церкві, містився напис:

“Року Божія 1631 місеца сєнтємбрія дня Д церков зачато будовати Крышовську зл панованя єго милостн пана Томаша Замосцкаго, подканцлерого коронного и за пана Максиміана Тросцинскаго на тот час дєржавца Крышовскаго коштом и працєю нємалою”. 2

Приписка на тому ж “Євангелії” інформувала, що ця церква згоріла 1653 р. 3 У 1693 р. була відбудована коштом Яна Замойського4. У 1790 р. збудовано нову дерев’яну будівлю. 5 З 1875 р. – православна. У 1910 р. контракт на будову нової мурованої споруди підписав підрядчик Гервасій Кочоровський з Варшави. 6 Церква зводилася на кошти тульських дворян Пасхалових за проектом єпархіального архітектора А. Пуринґа. 7 28 серпня 1911 р. завершену споруду освятив єпископ Євлогій. 8 Після першої світової війни – зачинені. Обидва храми – старий і новий – зруйновані перед 1932 р. 9

Збереглося декілька фотографій старої дерев’яної будівлі. 10 Це була тридільна безверха церква тарногородського типу. Складалася з прямокутної нави, рівно-високих вужчих гранчастого вівтаря та прямокутного бабинця. До нави по обох боках прилягали невеликі прямокутні в плані крилоси, зсунені до її східної частини. Зруби крилосів, виведені на одну висоту зі зрубами нави, вкривали причілкові дахи з гребенем, незначно нижчим від гребеня нави, що створювало враження трансепту. Вищий двосхилий дах нави вінчав ліхтар з бароковою маківкою. Бабинець вкривав двосхилий причілковий дах, а вівтар – п’ятисхилий. Церкву оточувало широке піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів, яке об’єднувало у єдину монументальну будівлю всі зруби. Вхід в церкву в західній стіні бабинця підкреслював ґанок на двох колонах.

Мурована церква, ймовірно, нагадувала споруди А. Пуринґа в Дубенці, Селиськах та ін.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. ПPC, VII. – C. 125.

3. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 232.

4. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1885. T. 6. – S. 787.

5. Там само.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2150. 7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. l825. 8. ХЦЖ, 1911. 4. 19. – C. 560.

9. Siwicki M. Dzieje konfliktów Polsko-Ukraińskich. Warszawa, 1992. T. l. – S. 134.

10. Krauze B. Z okolic Biłgoraja i Janowa w Gub. Lubelskiej. // “Wędrowiec” Lwów, 1912. N 10. – S. 207; Національний музей у Львові, фонд графіки, № 198-199.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 247 – 248.

Вкладені елементи

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 247.
Вигляд з позиції С2. Фото о. Дзями 1923 р. зі збірки НМ у Львові, № 199.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 70.
Загальний вигляд з позиції С3. Рисунок Оксани Бойко

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 277

Модифіковано : 28.01.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.