2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Комплекс колегіуму
Комплекс, до якого входять власне колегіум, костел та монастирські корпуси, зведено в 1731 – 1743 рр. коштом князів Вишневецьких для отців-єзуїтів за проектом єзуїтського архітектора П.Гіжицького. У 1809 р. біля колегіуму закладено парк з ботанічним садом (архітектор-садівник – Д. Міклер). У 1805 – 1832 рр. тут розміщувався Кременецький ліцей, заснований видатними польськими освітніми діячами Т.Чацьким і Г.Коллонтаєм. У колегіумі навчався великий польський поет Ю.Словацький.
Комплекс розташований в історичному середмісті на терасі, що домінує над долиною, в якій лежить місто. Завдяки цьому двовежовий костел є головною містобудівною домінантою Кременця.
Ансамбль має ефектну центрально-осьову композицію, пов’язану з рельєфом. Перед головним фасадом, оберненим до міста, розташований курдонер з парадною терасою. Центром композиції є костел св. Ігнатія Лойоли і св. Станіслава Костки – тринавова однобанева базиліка з трансептом і двома вежами, що фланкують головний фасад. До костелу обабіч прилягають дво- та триповерхові навчальні й монастирські корпуси однобічного коридорного розпланування з ризалітами, причілки яких акцентовано трикутними фронтонами й невеликими бароковими вежами.
Весь ансамбль відображає стильові впливи пізнього польського бароко.
Фасади споруд членовано пілястрами іонічного ордера. На фасаді костелу вони багаторазово розкріповані. Декор фасадів та інтер’єрів суто бароковий: застосовано хвилясті лінії стін, вишукані фронтони, ніші-екседри, різноманітних форм наличники й сандрики. Тераса з курдонером огороджена балюстрадою з декоративними вазами та кованими фатами.
Склепіння костелу – циліндричні й хрещаті, підбанник – восьмигранний. Коридори та класи бічних корпусів перекриті системою хрещатих склепінь.
Усі споруди муровані з цегли, підмурки – кам’яні. Стіни ззовні і в інтер’єрах потиньковані. Дахи та баня по дерев’яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю.
Кременецький колегіум є одним з найзначніших барокових ансамблів України.
В.В.Вечерський
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 239.