Кляштор францисканців

Розмір зображення: 800:511 піксел

Миколаївський собор і монастир 16 – 17 ст. (вул.Широка) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 86].

Миколаївський собор з келіями 16 – 17 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Францисканський монастир 1636 р. (вул.Шевченка, 57) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Нова православна церква св. Миколи при вул. Жидівській згадана в люстрації 1563 р. Мабуть, вона перенесена із замку. Вона знаходилась поруч із францисканським костелом. Ця церква згоріла в ніч 24/25 серпня 1802 р. Попри це, її з 1803 р. зробили соборною. До 1832 року богослужіння проводились у трапезній єзуїтського колегіуму. 20 серпня 1832 р. було закрито франкисканський костел, і його приміщення передано православному собору св.Миколи, який був освячений та відкритий 6 грудня 1832 р. [Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. – Почаев: 1893 г., т. 3, с. 48, 51 – 52].

Парафіальний костел існував в центрі Кременця з давнього часу. 3 червня 1538 р. королева Бона надала йому привілей та землю Цей костел був дерев’яний, присвячений Вознесінню діви Марії. В 1606 р. при костелі оселились ченці-францисканці. Десь між 1606 і 1631 р. на кошти князів Вишневецьких та Збаразьких був побудований мурований костел. Ці дані повідомляє візитаційний акт 1818 р., який містить досить детальний опис кляштору. В 1832 р. кляштор і костел були закриті, костел було передано православній церкві для влаштування собору св.Миколи [Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. – Почаев: 1893 г., т. 3, с. 18, 40 – 48].