Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Церкви України: Закарпаття

Крайниково Хустський район

Церква св. арх. Михайла. 1668. (УГКЦ)

Перша дерев’яна церква стояла, за переказом, на пагорбі Церквище.

Нині існуюча готична церква – компактна і монументальна споруда, що складається з двох дубових зрубів. Головний зруб об’єднує наву, бабинець і сувору закриту галерею з трикутними прорізами на західному фасаді. Висота храму 25 м, довжина – 14 м.

Чудовими архітектурно-художніми деталями є могутній одвірок галереї, прикрашений “мотузочком”, вхідні двері з одвірком, орнаментованим стародавніми символами сонця, чотирьохаркова галерея над опасанням, маленькі чотирикутні віконця та здвоєні вікна нави, розкішне завершення вежі з аркадами голосниць та чотирма маленькими шпилями довкола головного шпиля.

На зовнішньому одвірку – напис: “Рку Бжо АХξS (1666) МЦА ЮЛІЙ БУДОВ АЩА АХξИ (1668)”. На одвірку дверей нави зазначено: “РО БОЖ АХПΘ (1689)”.

У 1751 р. про церкву йдеться, як про “дерев’яну, з вежею, шинґлами криту, у відповідному стані, прикрашену гарними образами. Книги церковні всі. Дзвін один, другий тріснутий, не благословлені…”

Храм належить до тих небагатьох в Україні, що мають настінне малювання по полотну, наклеєному на гладкі стіни дерев’яного зрубу.

Малювання XVII – XVIII ст. досить занедбане, іконостас 1769 р. роботи маляра Яворського з Вілок – розібраний. Розпис, що імітує іконостас на східній стіні нави, ще зберігає первісний колорит. У вівтарі – більш пізній розпис графічного характеру. Пам’ятку відреставровано в 1971 р.

Влітку 1997 р. церкву передано невеликій греко-католицькій громаді, і залишається сподіватися, що чудову пам’ятку не буде перероблено чи вкрито бляхою. Високу дерев’яну каркасну дзвіницю, що колись стояла коло церкви, перенесено до православної церкви, збудованої в 1927 р.

Біля церкви до одного з дубів прикріплено дерев’яний різьблений хрест із 1884 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 524.